Змагання за крісла у місцеву владу вже на носі й до дня голосування – 25 жовтня – у політиків лишається зовсім небагато часу, аби поборотися за довіру електорату.
Правила забігу, тобто новий закон, уже є. Світова спільнота вимагає чесності. Проміжні вибори у Чернігові, які називають тестом на цю саму чесність, його з успіхом провалили. Як же відбуватимуться місцеві вибори на Прикарпатті та хто буде серед ключових гравців?
Почнемо з тих, для кого участь у виборах взагалі проблематична. Перші – комуністи. Ще 24 липня міністр юстиції Павло Петренко підписав наказ, згідно з яким три партії – КПУ, Компартія (оновлена) та Комуністична партія робітників і селян не мають права бути суб’єктами виборчого процесу. Усе це – відповідно до закону про декомунізацію. Зі свого боку одвічний лідер КПУ Симоненко заявив, що партія на вибори піде, Мін’юст відповість перед судом, сам же звернувся до ЦВК, аби ті допустили. Як би там не вийшло і якими б обхідними шляхами не йшли комуністи, очевидно, що на західноукраїнський електорат вони не претендують, тож навряд чи щось з комуністичним присмаком буде у наших бюлетенях.
Далі ще одні «заборонені» – це колишні регіонали, тобто «Опозиційний блок», і заборона ця – нашого обласного рівня. Всі добре пам’ятають, як у Чистий четвер «Правий сектор» катав Франківськом у смітнику голову обласної юстиції Василя Кавацюка – саме за реєстрацію місцевого осередку «ОБ». Далі діяльність цієї партії в області (як і ПР, КПУ та Партії розвитку) заборонила облрада, аргумент – це перефарбована Партія регіонів. І хоча це рішення називали політичним і юридично безграмотним, все ж воно є. У відповідь «ОБ» подав до суду. Судяться й досі в окружному адміністративному суді – справа тягнеться на рівні розгляду клопотань. І нікому досі не ясно, як воно вплине на участь партії у місцевих виборах.
Представник «ОБ» Максим Матушинський називає рішення облради юридично неграмотним і неможливим до виконання, оскільки там є вимога до управління юстиції скасувати реєстрацію місцевого осередку. Втім визнає, що «рішення може бути виконане, але це буде незаконно». Що робити, не знають і в юстиції – на останньому засіданні суду представник облради представив переписку з управлінням, з якої виходить, що ті відсилали листа до Мін’юсту, аби пояснив, як їм діяти. Справа продовжиться 13 серпня, і вже як третю сторону сюди долучили обласну юстицію.
Тепер про основних прохідних конкурентів. З огляду на те, як змінилася політична карта України від останніх місцевих виборів, більшість у радах займуть нові обличчя, хоча точніше буде сказати – обличчя з новою політичною приналежністю. Але тут треба трохи пояснити про особливості нового законодавства. Раніше половина депутатів йшла у ради, перемігши на округах, інша – за списками партій, які здолали 3 % бар’єр. Нова система така – кожна партія висуває по округу від 0 до 2 кандидатів. Голосувати можна просто за партію чи конкретно за кандидата. Скільки відсотків голосів набере кожна партія, наприклад 20 %, – стільки відсотків місць у раді їй гарантовано, наприклад, в обласній – це 12. Встановлюється і вищий прохідний бар’єр – 5 %. Разом із тим у ради не можна йти шляхом самовисування.
Хто має шанси пройти? Експерт Інституту політичної освіти Тарас Случик каже, що за таких умов основне змагання відбудеться між парламентськими політичними партіями, які мають високий рівень впізнаваності та фінансові ресурси, але на Прикарпатті до переліку сильних потрібно ще додати ВО «Свобода» та «УДАР Віталія Кличка».
«Якщо говорити про ймовірну підтримку конкретних політичних сил, то за останніми результатами соцопитувань найвищі рейтинги мають Блок Петра Порошенка, ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та об’єднання «Самопоміч», – говорить Случик. – Саме між цими чотирма партіями і буде боротьба за більшість у радах. «Народний Фронт» через відсутність яскравих дій не набере високого результату, як і РПЛ (радикали – Ред.), яка практично не має структури та місцевих лідерів. На межі прохідного бар’єру буде Громадянська позиція, а партія «УКРОП», навіть не зважаючи на масовану зовнішню рекламу, навряд чи отримає велику підтримку на цих виборах. Партії з іншою політикою, які не фінансуються олігархами, мають змістовну програму та намагаються будувати реальну партійну структуру, мабуть, не зможуть подолати такий високий виборчий бар’єр».
Схожої думки і франківський історик та аналітик Мирослав Кошик.
«Найбільша боротьба на Прикарпатті, на мою думку, розгорнеться між БПП і ВО «Батьківщина», – каже він. – Також до впливових партій слід віднести «Самопоміч». Ці партії матимуть більшість у місцевих радах в області. БПП буде «титаном рингу» за рахунок грошових ресурсів, «Батьківщина» – за рахунок зневіри, а «Самопоміч» ще не розгубила репутації. З нових політичних сил – «Народний контроль», «ВОЛЯ», «УКРОП», інших – на мою скромну думку, ніхто не має істотних шансів пройти в ради. ВО «Свобода» ввійде до місцевих рад, але вже не на ключових позиціях, політичне банкрутство цього проекту навряд чи вдасться врятувати».
Обидва експерти сходяться й на тому, що чесної гри чекати не варто.
«Оскільки кампанія дуже швидка й місцева, а ще є прив’язка кандидатів до невеликих територіальних округів (в Івано-Франківську територіальний округ до міськради матиме близько 4200 виборців), то в окремих округах будуть використовувати «чорні» технології, – каже Случик. Проте найбільшою небезпекою є використання прямого підкупу через укладання «соціальних договорів» і не прямого – через організацію поїздок в туристичні комплекси, встановлення дитячих майданчиків і роздачу продуктових наборів».
На думку Кошика, ці вибори взагалі будуть найбруднішими з часів Майдану, а передвиборчі кампанії – спрямовані на чорний піар, дезорієнтацію виборців, відвертий популізм.
«Фальсифікації та недоліки нового виборчого закону можуть привести до несприйняття суспільством результатів осінніх виборів, а це, в свою чергу, може призвести до потужної політичної кризи та соціального вибуху», – вважає він.
Вкотре хочеться додати – будьмо розумними, бо граблі вже готові.
