Прагнення реалізувати центристську ідею в Україні спостерігається не вперше, але в третьому тисячолітті особливого успіху центристи не досягали
. Тим цікавіше, що вийде у декількох сотень колишніх «регіоналів» і небайдужих громадян, присутніх в Києві на з’їзд Партії розвитку України.
Батьки-засновники політичної сили знехтували можливі глузування навколо абревіатури ПРУ. Їх можна зрозуміти: політична сила вийшла з «регіональної» шинелі і прагнутиме за допомогою відомих букв і зрозумілих закликів збирати електоральний урожай переважно на півдні та сході нашої країни.
Сергій Ларін, який став главою політичного виконкому партії, підкреслив, що в ній не буде вождів. Поки в ПРУ трохи менше 800 членів, і переважна більшість з них зібралися на з’їзд, щоб обрати керівництво і визначити найближчі завдання. Судячи з лунали заяви, брати кількістю Ларін, Мірошниченко та інші не збираються, їх завдання – створити кадрувати партію, яка є центром широкого громадського руху. Тому й сам партійний форум проходив в підкреслено західному форматі.
Програмні положення Партії розвитку України дуже прості та прагматичні – єдину українську державу, включаючи Крим, боротьба з корупцією, вільна ринкова економіка, конституційна реформа та контроль над діями влади. Голова національного комітету ПРУ Юрій Мірошниченко не тільки висловився за дострокові парламентські вибори (він – автор законопроекту про вибори за відкритими партійними списками), а й підкреслив, що його однопартійцям під силу стати основою майбутньої парламентської більшості.
Соромляться чи в Партії розвитку України «регіонального» минулого багатьох партійців? Швидше, ні, ніж так, принаймні, організатори політичної сили не залишилися в підконтрольній сьогодні Борису Колеснікову Партії регіонів, і почали вибудовувати власний проект. З партією пов’язують Сергія Льовочкіна, але на з’їзді його не було. Основний критичний удар виступали припав під час з’їзду не так на Петра Порошенка, а на перехідну владу, не впорався, на думку «розвиваються», з багатьма викликами у внутрішній і зовнішній політиці. Цікаво, що на з’їзді лунали пропозиції про регіоналізацію ефективного членства в партії, проведення праймеріз та інших елементах класичного партійного будівництва.
Літо-2014 стане для Партії розвитку України моментом істини, коли політична сила зможе або підтвердити обгрунтованість своїх претензій на значну частину колишнього «регіонального» електорату, або знайти інших прихильників. Парадоксально, але факт: навіть не стояли на Майдані політики отримали хороший шанс на корекцію своєї карми. Звичайно, якщо вони зможуть переконати електорат у щирості своїх намірів.
