Пропонуємо читачам цікаву розмову з Вікторією Поляковою, завідуючою однієї із медичних лабораторій м. Івано-Франківська «ДІАМЕБ», яка розповіла нам чи важливим є лабораторне обстеження, які аналізи та як часто потрібно здавати. Також Вікторія Полякова розповіла на які критерії потрібно опиратися перед вибором медичної лабораторії, чому відрізняються результати аналізів в різних лабораторіях. Особливо корисною є інформація що важливо знати людині перед тим як здавати аналізи.
1.Наскільки важливим є лабораторне обстеження?
За оцінкою Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВОЗ), лабораторні дослідження дають 60-80% повної об`єктивної діагностичної інформацію про фізичний стан людини. Вони можуть як остаточно підтвердити або скасувати попередній діагноз, поставлений лікарем на основі скарг пацієнта та первинного огляду, так і здійснювати моніторинг (спостереження) за станом здоров`я в ході лікування. Аналізи можуть виявити наявність інфекції чи паразитів навіть у здорової, на перший погляд, людини, здатні попередити загрозу виникнення цілого ряду складних захворювань тощо.
2.Які аналізи потрібно здавати?
Лабораторні дослідження призначає лікар після попереднього огляду пацієнта. Різноманітність лабораторних досліджень на сьогоднішній день є надзвичайно великою, тому лікар вибере саме ті дослідження, які в кінцевому результаті вкажуть на діагноз. Та навіть з огляду на це існує певний перелік основних досліджень, які ніколи не завадить зробити хоча би раз на рік будь-якій людині і, особливо, дитині, це – загальний аналіз крові і сечі, глюкоза крові і інші основні біохімічні показники, дослідження калу на паразити. Не варто забувати про періодичне обстеження на ряд основних інфекцій, що часто не дають вираженої гострої симптоматики, та їх наявність може спричинити серйозні проблеми зі здоров`ям, це гепатити В, С, сифіліс, ВІЛ тощо.
3.Що важливо знати людині, яка хоче здати аналізи?
Надзвичайно важливо перед тим як обстежуватись, дізнатися про умови підготовки і збору аналізів. До 90 % похибок в результатах, як правило, припадають на преаналітичний етап, тобто залежать від того чи правильно людина підготувалася до лабораторного обстеження, як було здійснено забір матеріалу.
Так, наприклад, всі дослідження крові на аналіз рекомендовано здавати зранку натщесерце (до прийому їжі), до прийому лікарських препаратів та будь-якого фізичного та емоційного навантаження, пам`ятайте, всі ці фактори можуть вплинути на результат! Перед забором сечі обов’язково проведення гігієнічних процедур. На загальний аналіз збирають цілу ранішню порцію сечі, виділену відразу ж після сну в чистий сухий посуд. На аналіз сечі по Нечипоренко необхідно зібрати середню порцію ранішньої сечі. На дослідження в лабораторію потрібно принести невелику порцію (приблизно 100 мл), відлиту від загальної кількості, сечу перед цим слід ретельно перемішати. Здійснювати забір зішкрібів і мазків для дослідження на цитологію, флору або інфекції методом ПЛР тощо повинен лікуючий лікар (гінеколог, уролог, отоларинголог (лор) тощо). Рекомендацій загалом багато, тому більш детальну інформацію щодо підготовки можна отримати від лікуючого лікаря або безпосередньо у спеціалістів медичної лабораторії.
4.Яким чином обирати заклад, в якому можна здати аналізи? На що потрібно звертати увагу? Де найкраще обстежуватись?
Перше, на що ми опираємося, здійснюючи вибір медичної лабораторії, є репутація. Медична установа, якій слід довіряти, повинна володіти ліцензією, бажано свідоцтвами про акредитацію та атестацію. Репутація напряму залежить від тривалості існування медичної установи. Наприклад, медична лабораторії «ДІАМЕБ» вже понад 10 років успішно працює в Івано-Франківську, неодноразово атестована, набула певний досвід, коло постійних пацієнтів та тісно співпрацює з лікарями найрізноманітніших спеціальностей. Також цілком логічним буде вибір медичної лабораторії з максимально широким спектром можливих досліджень, адже це економить ваш час і навіть гроші.
5.Буває таке, що людина здає аналізи в різних лабораторіях, а результати відрізняються між собою. Чому так?
Слід пам`ятати, що кінцевий результат дослідження залежить від методу, яким його виконали, обладнання, реагентів та одиниць виміру, тому рекомендовано повторне проведення лабораторних досліджень в умовах тієї самої лабораторії, тільки тоді результат матиме діагностичне значення, тобто свідчитиме про реальну зміну в показниках, а не відобразить відмінність, зумовлену виконанням дослідження в різних лабораторіях.
Також результат значною мірою залежить від підготовки пацієнта до обстеження та дотримання умов здачі аналізів. Оскільки на результати ще пливає прийом ліків та добовий ритм, дослідження слід проводити до початку прийому лікарських препаратів (наприклад, антибактеріальних і хіміотерапевтичних) або не раніше ніж через 10-14 днів після його припинення, якщо інше не показано Вашим лікарем, а також в певний час (найоптимальнішим вважається ранковий з 08:00 (09:00) до 10:00 (11:00)).
6.Отримали результат, а він не вписується в норму, це діагноз?
Звісно, ні. Щоби краще це розуміти варто усвідомити що являє собою поняття «норма» або «референтний діапазон». Референтний діапазон (значення) в аналізах – це термін медицини, що застосовується для оцінки результатів при лабораторних дослідженнях. Визначається він як середнє значення певного показника. Ці дані отримані шляхом обстеження здорової частини населення. Рекомендовано щоби кожна лабораторія встановлювала власний референтний діапазон, та цей процес надзвичайно ускладнює той факт, що з цією метою необхідно обстежити достатньо велику групу всебічно здорових осіб, знайти яких на сьогоднішній день на Україні надзвичайно важко, якщо взагалі можливо. Тому лабораторіями, як правило, використовуються норми, що наведені в інструкціях до тест-систем виробниками. Також, ще раз варто підкреслити, саме поняття норми – це середньостатистичний діапазон, отже завжди є ймовірність виникнення відхилення, яке не свідчитиме про патологію.
Отож, результати лабораторних досліджень не є кінцевими при постановці діагнозу, їх трактування може здійснюватись тільки Вашим лікарем в комплексі з іншими діагностичними даними: стан пацієнта, характер перебігу патології, симптоми.
Наприкінці хочу побажати всім здоров`я, а ще згадати фразу Сократа: «Якщо людина сама стежить за своїм здоров’ям, то важко знайти лікаря, який краще знав би що корисніше для її здоров’я, ніж вона сама».
Розмовляла Катерина Волошин
