Діяльність конвертаційних центрів та податкові оптимізації в сучасних умовах

Податковi злочини стають бiльш складними та витонченими. Про це, зокрема, свiдчить діяльність так званих конвертаційних центрів сьогодні вийшла за рамки виключно операцій з конвертації...

Податковi злочини стають бiльш складними та витонченими. Про це, зокрема, свiдчить діяльність так званих конвертаційних центрів сьогодні вийшла за рамки виключно операцій з конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівкову або з національної валюти в іноземну. Комплекс «послуг», відповідаючи «вимогам часу», став набагато ширшим і різноманітнішим.

Тим часом у вітчизняному законодавстві досі навіть не визначені такі поняття, як «конвертаційний центр» або «фіктивне підприємство», хоча вони вже широко поширені, але поки тільки на рівні сленгу. Конвертаційний центр – стала назва, хоча правильніше, напевно, такі структури називати центрами незаконної податкової оптимізації або діяльності з ухилення від сплати податків.

Масштаби також постійно зростають. Контрагентами «конвертів» є тисячі підприємств з усіх регіонів України, а обороти багатьох із них сягають мільярдів гривень на рік.

За даними ДПАУ, дев’ять із десяти розкритих податковою міліцією злочинів у 2010 році належать до категорії тяжких та особливо тяжких. За десять місяців минулого року виявлено 2133 факти незаконного відшкодування ПДВ у сумі 7 млрд. грн. (За весь 2010 рік – 1924 факти на загальну суму 6,4 млрд. грн.). Виявлено та припинено діяльність 151 конвертаційного центру. Наприклад, у Донецьку в «конверті» були вилучені наявні кошти і прості векселі фіктивних підприємств на суму 15,5 млн. грн. Також 16 печаток фіктивних підприємств, з яких половина – нерезиденти (США, Китай).

Із незаконного обігу було вилучено товарно-матеріальні цінності на суму 1,565 млрд. грн. (За весь 2009 рік – на 800 млн. грн.).

Достовірно оцінити загальні масштаби діяльності конвертаційних центрів в цілому по Україні складно. Але якщо виходити з припущення, що в тіньовому обороті сьогодні перебуває ледь не половина вітчизняної економіки, то, відповідно, й обсяги операцій, необхідних для її обслуговування, повинні відповідати цим потребам.

Географія діяльності «конвертів», як і реєстрація необхідних для забезпечення їхньої діяльності фіктивних підприємств (транзитних структур, «податкових ям») найчастіше відбувається в найбільших промислових центрах, де набагато легше розчинитися у загальній масі. Там реєструються десятки тисяч юридичних осіб та СПД, а обороти є найвищими.

У центральній частині України (втім, як і в цілому по країні) головним таким центром є Київ. На сході Луганськ, Донецьк, Дніпропетровськ. На півдні центром податкової оптимізації є Одеса, хоча поодинокі випадки бувають і в Криму. У Західному регіоні, який об’єднує вісім областей, більшість конвертаційних центрів припадають на Львів.

Одна з останніх новинок до конвертаційно-оптимізаційній сфері – так звані інтелектуальні «конверти», які продають фальшиві інтелектуальні патенти. Коштує таке ноу-хау, як і його «продукція» та послуги, дуже недешево, тому й використовуються вони для підприємств з великим оборотом.

Наприклад, щоб завищити ціну при експорті та, відповідно, отримати більший повернення по ПДВ, одна з фірм отримала патент на винахід. Причому злочинці просто змалювали американську пластмасову пломбу-засувку (у нас вантажі пломбуються свинцевими пломбами), отримали патент і замовили виготовлення таких замків на підприємстві Товариства сліпих. Виробництво максимально здешевили: робили пломби з м’якої пластмаси, тому вони просто не замикаються. Всі ці «вироби» були «продані» неіснуючій фірмі в ОАЕ за 5 дол. за одиницю! І з перетином кордону проблем не виникало. Коли проводили обшук на фірмі-організаторі цієї схеми, виявили велику кількість факсів з Дубая: керівництво тамтешнього аеропорту вимагало терміново забрати вантаж і не захаращувати їхню територію. Виявляється, злочинці навіть не потурбувалися про вивезення цих засувок; їх навіть не забирали з аеропорту …

Схеми подібних центрів, як правило, добре продумані. Вони складні, територіально розгалужені і диверсифіковані, в них задіяні десятки людей, втягуються реальні підприємства з багаторічною історією. Відповідно, щоб виявити і розібратися в схемах і їхніх деталях, необхідні висококваліфіковані, добре підготовлені фахівці. Період оперативної розробки таких справ триває від декількох місяців до півтора року. В одну з останніх схем, розкритих Управлінням спеціальних розслідувань податкової міліції, було залучено 33 підприємства з Харківської, Одеської, Донецької областей, а також з Києва. За паперами все красиво: ТОВ з смт Іванків Київської області з солідною назвою «Міжнародний торговий дім« Ізюмський оптико-механічний завод »нібито імпортувало з допомогою ні багато ні мало 18 фірм-посередників (всі зареєстровані там же, в Іванкові, за однією й тією ж адресою) з Франції заготовки відомої фірми Corning SAS. За ціною 104 грн. за штуку.

Потім на заводі зі схожою назвою – «Ізюмський оптико-механічний завод» (але в Харківській області) заготовки перетворювалися на елітні лінзи з оптичного скла. Після чого через ще дванадцять підприємств лінзи експортувалися гонконгської фірмі SANMAX ENTERPRISES із не надто значною накруткою – по 114 грн. за штуку.

Як виявилося в підсумку, жодних заготовок фірма Corning SAS в Україні не продавала. Насправді оброблялися і пакувалися недорогі вітчизняні лінзи – залишки заготовок державного підприємства «Ізюмський завод офтальмологічної лінзи» (їх виробництво припинено ще на початку століття). Собівартість продукції становила … 6 грн. (тобто майже в 20 разів нижче зазначеної «закупівельної французької»).

Упаковувалися лінзи в гарні коробки, суцільно обклеєні підробленими фірмовими наклейками Made in France.

Експортували за кордон «елітні» лінзи 12 підприємств, серед яких відомі на всю країну «Київський ЦУМ» і «Одеський коньячний завод». Особливо завзято продавали за кордон лінзи донецький торговий дім «Амстор» і київський «Промгаз України».

Столичні підприємці, наприклад, обрадували гонконзьку фірму експортом майже на 42 млн. грн., ухилившись від сплати майже 8 млн. гривень ПДВ. Загальна ж сума ПДВ, яку 12 підприємств недоплатили в скарбницю, склала 540 млн. грн. При цьому про компенсації грошей з бюджету мова не йшла (формувався тільки податковий кредит), в результаті чого ці операції спочатку не викликали занадто серйозного інтересу у податківців.

Звертає на себе увагу і все чіткіше проявляється «спеціалізація» деяких комерційних банків на схемах «податкової оптимізації». Якщо раніше подібні банки були лише ланками в «відмивального» ланцюга, то зараз стають центрами незаконної податкової оптимізації і переведення в готівку коштів, отриманих незаконним шляхом.

Саме біля цих банків вишиковуються ланцюжки з фіктивних підприємств, клієнтами яких стають сотні, а іноді і тисячі фірм по всій Україні.

Реальна робота з виявлення подібних центрів виглядає наступним чином. За певними ознаками обчислюється фіктивне підприємство, яке працює з конвертаційним центром, відстежуються його зв’язки.

Під час перевірки виявляється, що «директор» – це людина, у якої або вкрали паспорт, або за невелику суму спокусили відкрити на своє ім’я фірму. За документами, саме він ухиляється від сплати податків, проте реальні організатори афер зовсім інші.

Ю. Сколотяний

Категорії
Життя
Немає кометарів

Залишити коментар

*

*

Новини
Loading...