З 1 липня 2014 року всі ті, хто в якості громадського транспорту надав перевагу маршруткам, платять за проїзд на 75 копійок бльше, ніж було до цього часу.
Не зважаючи на численні протести місцян та перевізників, влада не задовільнила скарги ні першої, ні другої сторони: пільговики як їздили безкоштовно, так і їздять, а комфорту в автобусах, на який так надіялись франківці, не побільшало.
Відтак на громадських слуханнях люди неодноразово наполягали на тому, аби перевізники забезпечили якісне виконання своїх обов’язків: слідкували за гігієною на “робочому місці”, не хамили користувачам транспорту, не були такими затятими меломанами і адекватно ставились до того, чого хоче “клієнт”.
Так в маршрутках з 1 вересня мають з’явитися прилади GPS-моніторингу та два відео реєстратори (один з фіксацією на салон, другий – з фіксацією руху по дорозі).
Натомість зараз місцяни скаржаться на те, що встановлена ціна незручна як водіям, котрі не мають чим давати решту, так і їм самим. Дехто навіть зауважує, що треба було поставити ціну в три гривні, адже копійки користуються шаленим дефіцитом у гаманцях прикарпатців.
Очікувалось, що зміниться ставлення до своєї роботи з боку водіїв: вони будуть привітнішими і тихішими. Однак, ні, або, принаймні, такі випадки поодинокі: затяті любителі шансончику, цигарки та крилатих висловів не попрощались з наболілими кожному краянину звичками.
Напевне, погані дороги і незадоволені вимоги перевізників беруть гору: емоції перш за все, затори не прибавляють оптимізму, а низька заробітня плата не підвищує привітність. До того ж, очікується, що багато місцян перейдуть на інші види транспорту, дешевші. Та й в Івано-Франківську останнім часом активно пропагується велорух. Придбання велосипеду може стати квитком в економію, хороший настрій та зміцнить здоров’я.
