В ці останні грудневі дні привітання з Новим роком – невід’ємна й така приємна частинка нашого життя. І тут зробимо невеличкий філологічний екскурс. Одразу зазначимо, що не так легко розмежувати привітання й побажання, інколи навіть побажання використовують одразу і як привітання.
З чим нас вітають?
Звичайно, що зі святом Нового року, а також частенько ще й з Різдвом Христовим. Зупинимося поки на першому святі.
НОВИЙ РІК
– це передусім свято, яке традиційно святкуємо в ніч з 31 грудня на 1 січня (з великої літери пишемо лише перше слово – Новий рік);
– це частенько й весь наступний рік, тобто 365 (у високосний – 366) днів (у такому разі це не свято й тому пишемо з маленької літери – новий рік), як-от у привітанні:
Хай буде рік новий не гірший, ніж попередній… ;
– це такий собі хтось (чоловічого роду, інколи із точною вказівкою – чоловік, хлопчак, хлопчина), наділений людськими рисами, який може ходити, носити, будити, як-от:
Хай Новий рік у вишиванці розбудить Вас щасливо вранці і принесе у Вашу хату усмішку й радощів багато!
Або
Хай Новий рік загляне у віконце, відчинить двері щастя і добра…
Звичайно, тут маємо справу з такими стилістичними фігурами, як метафора та уособлення.
З яким Новим роком?
Досить часто нас вітають з наступаючим Новим роком. Але ця його ознака геть нам не підходить… Чому?
