Ченстохова – духовна столиця Польщі

Покинувши Краків, вирушаємо до Ченстохови (Częstochowa).   Ченстохова – духовна столиця Польщі. У місті є костел та монастир на Ясній Горі з іконою Матері Божої Ченстоховської (або...

Покинувши Краків, вирушаємо до Ченстохови (Częstochowa).

 

Ченстохова – духовна столиця Польщі. У місті є костел та монастир на Ясній Горі з іконою Матері Божої Ченстоховської (або Белзька ікона Божої Матері). За переказами, ікона була написана євангелістом Лукою в Єрусалимі, у Сіонській світлиці. Це одна з найвідоміших та найбільш шанобливих святинь Польщі та Центральної Європи. Через темний відтінок обличчя, також відома як “Чорна Мадонна”.

Їхати до міста (з Кракова) декілька годин. Прибуваємо під вечір та поселяємось у готелі, а точніше у Dom Rekoleksyjny zgr. siostr sw. Wincentego a Paulo. Так солодко я не спала навіть вдома. Ліжко нагадувало хмаринку. Звісно, зранку вилазити з-під ковдри не хотілось, але пора йти на екскурсію. Після сніданку виходимо на вулицю. І тут я зрозуміла, що “зима близько”… Дощ, вітер, сирість… І все це в липні місяці… Тому я заскакую в перший-ліпший магазин і купую собі теплі смугасті шкарпетки і сведрик зеленого кольору. Вигляд у мне просто неймовірний… Андре Тан був би в шоці. Але мені байдуже, головне, що тепло!

Оновивши, таким чином, свій гардероб, вирушаємо до Ясногірського монастиря (Ясна Ґура), де і знаходиться ікона Божої Матері. 

Ясна Ґура (Jasna Góra) належить монашому ордену паулінів. Повна назва – Санктуарій Пресвятої Діви Марії Ясногорської (Sanktuarium Najświętszej Maryi Panny Jasnogórskie). 
 

 

Якщо простежити шлях ікони до монастиря, то він буде таким:
 

  • 66-67 рр. – під час втечі християн в містечко Пеллу, від нашестя римських військ, ікону забрали з печери, в якій вона зберігалася з іншими святинями;
  • 326 р. – цариця Олена отримала цю ікону в дар під час паломництва до Єрусалиму, привезла її до Константинополя, де святиня і знаходилась впродовж п’яти століть;
  • У добу Володимира Великого ікона була привезена до Києва, ймовірно якоюсь високою делегацією;
  • Ікону перевозять з Києва до білоруського Полоцька, але белзький князь Юрій забирає її до Белза;
  • 1377 р. – польський воєвода Володислав Опільський силоміць забирає ікону, а у 1382 р. дарує монастиреві на Ясній Горі.

Існує дві версії походження шрамів на щоці образу Марії. Перша – від удару шаблею гусита-іконоборця під час гуситських воєн XV ст. За легендою, монастир пограбували гусити. Зібравши всі скарби, вони хотіли вкрасти і чудотворний образ. Але невидима сила утримувала коней і віз зі святинею не міг зрушити з місця. У люті один з грабіжників скинув образ на землю, а інший ударив шаблею по обличчю. І в цей же момент кара спіткала їх обох. Першого розірвало на частини, а в другого відсохла рука.

Друга версія –  шрами від удару “священної” шаблі мусульман “Зульфакар”, яка має роздвоєний клинок, під час нападу на Белз монголо-татар.

Ікона зберігається у каплиці Діви Марії. Сюди ми і йдемо в першу чергу.

 

Помолившись біля ікони, отець Олександр проводить екскурсію монастирем. Монастир розташований на пагорбі висотою 293 м. Його територія займає 5 га. З трьох сторін він оточений парком, а з четвертої сторони до нього веде великий сквер. Це ворота монастиря…

 

 

А це дзвіниця.  Її висота – 106 м. і її видно приблизно з 10-кілометрової відстані від монастиря. Побудована у 1714 році. 

 

А ось тут відбувають масові урочисті заходи, як от приїзд Папи Бенедикта XVI у 2006 році.

 

 
 

Ми побували у музеї, скарбниці та на хресній дорозі.

А ще у Лицарській залі. Вона була побудована в 1647 році. Її стіни розписані роботами польських майстрів, які зображають найвизначніші події історії монастиря. Тут проводять зустрічі, засідання єпископату, теологічні та філософські конференції.

 

 

 Потім отець Олександр нас покидає і ми вирушаємо на огляд монастиря вже самостійно.

 

На декілька хвилин з’явилося сонечко!

 

Але знову зникає….

Ось така алея виводить нас у місто…

 

Ми потрапляємо у паркову зону. У нас є купа часу, щоб оглянути місто. Але боячись заблукати, ми далеко не відходимо.

 Блукаємо парком…

 

 

Викумарили продавщицю в магазині, нічого не купили і почимчикували помаленько в готель.

І я буду не я, якщо не знайду ніде фігурку левика. 

Попереду нас чекає нічний переїзд до Люксембурга…

А на сам кінець… Я  в зеленому сведрі )))

    

Джерело

Категорії
Подорожі
Новини
Loading...