Хоча розслідування у справі про загибель малайзійського авіалайнера практично не просунулося, міжнародна ситуація вже стала визначеною.
США повністю підтримали версію української влади про те, що літак був збитий сепаратистами. Заява посольства Штатів спирається на факти, що публікувалися українськими ЗМІ (наявність у військ ДНР системи «Бук» (SA-11), аудіозапис переговорів повстанців про збитий лайнер), а також наводиться інформація про те, що «в момент втрати зв’язку з рейсом MH17 США виявили, що з контрольованої сепаратистами території здійснюється запуск ракети класу «земля-повітря». Українську ж сторону американське посольство однозначно вважає невинною: «Україна теж використовує системи SA-11, але ми впевнені, що в межах досяжності катастрофи не знаходилося жодної української системи протиповітряної оборони». СБУ планує довести, що до катастрофи причетна Росія (саме її екіпаж міг бути за пультом управління «Буками»). За словами глави департаменту контррозвідки СБУ Віталія Найди, на даний момент всіх потрібних доказів поки немає, «але скоро їх буде достатньо».
Позиція Росії протилежна. У Москві або висловлюють підозри у провокації, влаштованої Києвом, або як мінімум говорять про те, що загибель лайнера є наслідком того, що українська влада перервала перемир’я.
За деякими даними, ДНР вже відправила «чорні ящики» з місця трагедії в Москву. Крім того, в руках «народної республіки» знаходяться також і всі речові докази з місця трагедії. Виходячи з цього, можна припустити, що у РФ з’явиться своя аргументація на користь того, що літак ні росіяни, ні сепаратисти не збивали.
Битва за душу Європи
Але меседжі Вашингтона і Москви були прогнозовані, на відміну від провідних держав Євросоюзу. Власне, саме на їх думку, зараз і розгортається основна боротьба. І якщо перші коментарі канцлера Німеччини Ангели Меркель були в дусі того, що вона заявляла і до цього (необхідні перемир’я і діалог з Кремлем), то вже її остання заява була зроблена разом з президентом Франції Франсуа Олландом і британським прем’єром Девідом Кемероном. Настрій його негативний відносно Москви. Путіну дається термін до вівторка, щоб той натиснув на «республіку», щоб ті відкрили повний доступ до місця трагедії. Також вимагають припинити підтримку ДНР і ЛНР. Іншими словами, Росії як би дають останній шанс залишити «народні республіки» і український уряд один на один. Інакше — санкції та інші кари. Втім, у те, що такі погрози подіють на Москву, не особливо вірять навіть у Києві.
Навіть у п’ятому пакеті санкцій ЄС не буде відмови від російських нафти і газу. «Європа може прийняти третій пакет санкцій, але ні третій, ні п’ятий не включать в себе відмову від російських нафти і газу, — повідомило джерело з оточення президента. — При цьому будь-які рішення з використання військ НАТО все одно будуть блокуватися країнами ЄС, по миротворцям ООН — Росією, а Америка може тільки збільшити підтримку зброєю — свої війська в Україну вона все одно не пришле, тому що це створить проблеми для Обами всередині країни».
«Путіна ще не загнали в кут»
А тим часом РНБО фіксує рух російських військ до українського кордону, причому не тільки в прилеглій до Донбасу Ростовській області, а й на інших ділянках — в Білгородській і Брянській областях, а також у Криму. Що означають ці маневри? На думку політолога Вадима Карасьова, мова йде про психологічний тиск: «Європейські лідери часто використовують аргумент, що Путіна не можна заганяти в кут, інакше він піде на пряме вторгнення в Україну. Маневри навколо українського кордону мають на меті підтвердити цей аргумент. Зі свого боку, Україна теж вигідно демонструвала світу наявність російської загрози, тому подібні факти отримують максимальний розголос. Але я не став би перебільшувати ризик війни з Росією: Путін ще далеко не загнаний у кут, і у нього достатньо можливостей впливати на ситуацію в Україні без прямого вторгнення. Наприклад, продовжуючи постачати зброю арміям самопроголошених республік».
