Успенський піст, який в народі називають ще Спасівка, – православний піст, встановлений на згадку Успіння Богородиці, один із чотирьох багатоденних постів церковного року. Піст триває з 14 серпня по 27 серпня включно і завершується святом Успіння Пресвятої Богородиці.
Піст триває саме перед Успінням Богоматері, на спогад того, як Пречиста Діва Марія постом готувала себе до блаженної кончини життя на землі.
Як і під час будь-якого православного посту, в Успенський піст важливо не тільки тілесне утримання, але й духовне, тобто потрібно намагатися не вдаватися до галасливих розваг, не сваритися.
Згідно з церковним Уставом, у ці дні строгість трапези така ж, як і у Великий піст, тобто виключаються м’ясні, молочні продукти і яйця, а риба дозволяється лише у свято Преображення.
Наймолодший з чотирьох річних постів є піст Успінський. Ним ми готуємо себе до найбільшого празника Пресв. Богородиці – Її святого Успіння. В такий спосіб наслідуємо пости й молитви Пречистої Діви Марії, що ними вона готувалося на стрічу Своєму Божому Сину у Своє святе Успіння.
Успінський піст знаний у нас також як Богородичний, Спасо-Богородичний чи, просто, Спасівка.
Успенський піст настає через місяць після Петрового посту. Цей піст започатковано перед великими святами Преображення Господнього та Успіння Божої Матері і триває два тижні.
Успенський піст не такий строгий, як Великий, але строгіший, ніж Петрів і Різдвяний пости.
У понеділок, середу і п’ятницю Успенського посту устав Церкви пропонує споживати сухі страви, тобто дотримуватися найстрогішого посту, без відварювання їжі; у вівторок і четвер – варена їжа, але без оливи; в суботи і неділі дозволяється вино і олива.
До свята Преображення Господнього, коли в храмах освячуються виноград і яблука, Церква зобов’язує нас утримуватися від цих плодів. За переданням св. Отців, “якщо ж хто з братів з’їсть гроно до свята, то хай прийме заборону за непослух і не споживає грон протягом всього місяця серпеня”.
У свято Преображення Господнього за церковним Статутом дозволяється на трапезі риба. З цього дня по понеділках, середах і п’ятницях у харчування обов’язково входили плоди нового врожаю.
Піст духовний тісно поєднується з постом тілесним, на зразок того, як наша душа поєднується з тілом, проникає в нього, оживлює і робиться з ним одним цілим, як душа й тіло становлять єдину живу людину. І тому, постячи тілесно, в той самий час слід нам постити й духовно: “Постячи, браття, тілесно, постимо й духовно, розв’яжемо будь-який союз неправди”, – заповідає Свята Церква.
У пості тілесному на першому плані – утримання від поживної, смачної та солодкої їжі; у пості духовному – утримання від пристрасних гріховних порухів, що тішать наші чуттєві схильності й пороки. Там – залишення їжі скоромної – поживнішої і вживання їжі пісної – менш поживної; тут – залишення улюблених гріхів і огріхів і вправляння в протилежних їм чеснотах.
Сутність посту висловлена в церковній пісні: “Якщо, душе моя, утримуєшся від страв, а від пристрастей не очищаєшся, – даремно тішимося неспоживанням: тому що, якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавиджена будеш Богом, як фальшива, і уподібнишся злим демонам, котрі ніколи не їдять”.
