Поки водії домагаються безперешкодного в’їзду на площу Ринок, пішоходи нарікають на збільшення там кількості машин.
Не всі пішоходи стають водіями. Але всі водії інколи стають пішоходами. Хто ж з цих учасників дорожнього руху повинен мати пріоритет в умовах міста, зокрема, центральної історичної його частини? Довший час у центрі Івано-Франківська була лише одна пішохідна зона – так звана «стометрівка» на частині теперішньої вулиці Незалежності, яка колись називалася Радянською. І якщо до цього уже всі давно звикли, то наступні спроби міської влади розширити пішохідний простір шляхом перекриття транзитного руху транспорту через центр і обмеження в’їзду на площу Ринок та майдан Шептицького викликали несприйняття у автомобілістів та наразилися на їхній спротив. А недавнє створення так званої першої паркувальної зони і запровадження платного в’їзду на площу Ринок взагалі спровокувало позов до суду. Втім, невдоволені цим не лише водії приватного транспорту, але й пішоходи, які нарікають, що у межах першої паркувальної зони, яка колись позиціонувалася міською владою як пішохідна, збільшилась кількість транспорту…
Обмеження руху – розширення можливостей
Міська влада неодноразово робила спроби обмежити в’їзд у центральну історико-архітектурну заповідну зону та перекрити транзитний рух транспорту через площу Ринок. Ще у 2005 році на вулицях Галицькій та Вітовського встановили шлагбауми і почали справляти плату за в’їзд на площу Ринок. Але таке нововведення тоді проіснувало всього три тижні, впродовж яких міська скарбниця офіційно поповнилась аж на 70 гривень. Потім невідомі ночами почали нищити і ламати шлагбауми. Спершу комунальники ще намагалися їх ремонтувати, але згодом демонтували. Незважаючи на дорожні знаки, які забороняли в’їзд, площею Ринок в обидві сторони й далі їздили не лише легкові автівки, але й «маршрутки» на Надвірну, що ставали на відстій на вулиці Старозамковій. А перед ратушею утворилася стихійна стоянка таксі.
У 2010 році один з депутатів міської ради знову запропонував перекрити в’їзд на площу Ринок, але його пропозиція не знайшла підтримки. І лише через два роки міська рада ухвалила програму під назвою «Обмеження руху – розширення можливостей», завдяки якій нарешті таки вдалося суттєво розвантажити площу Ринок від транспорту і з 1 листопада 2012 року зробити в’їзд на неї платним. Тоді теж не обійшлося без критики, але якихось особливих конфліктів це рішення міської ради не викликало. Замість шлагбауму на вул. Галицькій комунальники встановили боларди, а інші в’їзди на площу Ринок заблокували стовпчиками.
За словами чиновників, першочерговою метою програми «Обмеження руху – розширення можливостей» був не так фінансовий показник зібраних за в’їзд на площу Ринок коштів, як перекриття транзитного руху через неї, зменшення кількості машин та загазованості повітря задля безпеки і комфорту пішоходів – мешканців та гостей нашого міста і підвищення туристичної привабливості центральної історико-архітектурної частини Івано-Франківська. А наступними кроками з реалізації цієї програми мали стати обмеження паркування транспорту на майдані Шептицького та встановлення на центральних вулицях стовпчиків єдиного зразка, які б перешкоджали паркуванню транспорту на тротуарах. Простіше кажучи, щоб мешканці і туристи могли вільно і комфортно ходити центральними вулицями, насолоджуватися їхніми архітектурними принадами, а не обходити хаотично припарковані там автомобілі.
Реформування системи
Донедавна паркуванням у місті займалося комунальне підприємство «Технічний центр «Сервіс-Авто». Останнім часом до його роботи було дуже багато зауважень. Коли їх кількість стала критичною, а зміни в законодавстві зобов’язали обладнувати паркувальні майданчики паркоматами, це спонукало міську владу реформувати систему паркування. Нова концепція, презентована наприкінці грудня 2014 року колишнім департаментом житлово-комунального господарства, транспорту і зв’язку, передбачала створення трьох паркувальних зон, дифереційовані тарифи на паркування у них і запровадження безготівкових розрахунків через паркомати та інтернет. До нової концепції теж було багато зауважень, а також, як свого часу зазначав очільник згаданого департаменту Михайло Смушак, у її впровадженні «відчувався шалений опір». Процес реформування системи паркування затягнувся. А коли нещодавно перша паркувальна зона таки запрацювала, це спровокувало позов до суду від юристів. Вони стверджують, що підприємець, який виграв конкурс з визначення оператора паркування у 1 зоні, не дотримався постанови Кабміну в частині розташування і облаштування паркувальної зони, неправомірно обмежив рух зі сторони вул. Старозамкової та заблокував всі виїзди з неї. До того ж схема першої паркувальної зони не погоджена в управлінні поліції.
Своєю чергою, підприємець стверджує, що паркувальна зона створена і вулиці перекриті відповідно до рішення міськвиконкому, а відповідно до її схеми взагалі не передбачено заїзду чи проїзду до об’єктів нерухомості позивача на вул. Страчених націоналістів. До речі, свого часу міська комісія з безпеки дорожнього руху розглядала звернення з проханням розблокувати в’їзд на вул. Страчених націоналістів з боку вул. Крушельницької, перекритий клумбами. Але визнала це недоцільним і лише ухвалила рішення замінити старі клумби на нові обмежуючі півкулі.
Начальник управління транспорту і зв’язку міськвиконкому Олег Ганчак каже, що дійсно є зауваження щодо безкоштовного заїзду у першу паркувальну зону від громадян і організацій. Але рішенням міськвиконкому дозвіл на безкоштовний в’їзд туди передбачений лише спецслужбам і мешканцям, які проживають у межах розташування першої паркувальної зони. Там є всього 68 паркомісць, і якщо дозволити заїжджати туди всім, хто там працює чи має офіс, або веде свій бізнес, а також їхнім відвідувачам, то їх автівки й займуть всі оті паркувальні місця, а може, їх навіть і не вистачить.
Зрештою, хто в цій ситуації правий, визначить суд, перше засідання якого відбулось минулого тижня. В якості третьої сторони до цієї справи також долучать міськвиконком. Суддя Лариса Неверовська повідомила, що долучатиме до справи будь-які докази задля зняття конфронтації між сторонами. Наступне судове засідання у цій справі призначене на 6 грудня.
Європейська модель
Міська влада й надалі планує обмежувати транспортний рух у центральній частині Івано-Франківська, впроваджуючи європейську практику. Але, як наголошує начальник управління інфраструктури департаменту житлової, комунальної політики і благоустрою Назар Рогів, європейську модель транспортного планування треба розглядати в комплексі. Комфортно у місті має бути всім. І виокремлювати когось тут не варто. Власне авто має кожен четвертий чи п’ятий мешканець Івано-Франківська, а пішоходів є у 4,5 раза більше. Та й кожен водій іноді стає пішоходом. Тому пішоходи, все-таки, у пріоритеті.
Тож наше місто теж має прагнути до такої транспортної моделі, у якій на першому місці пішоходи, потім – велосипедисти, громадський транспорт, а вже тоді транспорт приватний. До того ж, створення пішохідної інфраструктури є найдешевшим.
Водночас кілька останніх років у Івано-Франківську інтенсивно розвивається велоінфраструктура. Велодоріжки з’явилися на вул. Галицькій, Довженка, Мазепи, контрсмуги для велосипедистів на вул. Франка, Тичини, частині Новгородської. Взагалі, за задумом міської влади, обласний центр Прикарпаття має перетворитися у найвелосипедніше місто України. Сприятливими у цьому є його компактність, відносно малі відстані і рівнинний рельєф. У подальшому нові відокремлені велодоріжки мають з’явитися на магістральних вулицях, забезпечивши таким чином зручне і безпечне велосполучення різних мікрорайонів з центром і між собою.
Важливим є і подальший інтенсивний розвиток громадського транспорту, передовсім комунального тролейбусного, який є екологічно чистим. Місто уже придбало вісім вживаних тролейбусів надвеликої місткості, три з яких – з низьким рівнем підлоги. Надходження ще двох таких тролейбусів очікується до кінця року. До речі, у них передбачені спеціальні місця для кріплення і перевезення велосипедів. У найближчих планах продовження тролейбусних ліній до обласної лікарні у Пасічній та до району автостанції №3 на вулиці Мазепи.
Паркувальна ж система, на переконання Н. Рогіва, має складатися з багаторівневих паркінгів на в’їздах у місто, так званих перехоплювальних пунктів і закритих паркувальних зон на вулицях центральної його частини. Споруджувати багаторівневі паркінги в центрі, на його думку, не варто, бо це притягуватиме сюди більше машин.
З львівського напрямку багаторівневий паркінг було б доречно розташувати в районі швейної фабрики, з тернопільського – на вул. Шота Руставелі, а з надвірнянського – в районі Європейської площі. Залишивши там машину, люди могли б обирати – пройтися в центр пішки, пересісти на велосипед чи на громадський транспорт.
А у центрі міста мають бути закриті паркувальні зони. Можливо, платні, з вищими тарифами, а, може, й ні. Бо, якщо людина знатиме, що в центрі за паркування доведеться платити більше, то вона або сюди не поїде, або буде шукати собі безкоштовну «парковку», скажімо, у дворах. Тому система паркувальних зон і майданчиків для паркування має бути добре продуманою. Хоча у центрі міста і зараз є чимало місць, де можна на нетривалий час і не порушуючи правил дорожнього руху припаркувати своє авто. Зрештою, й об’їхати центральну частину міста теж є куди. Адже останніми роками у Івано-Франківську відремонтували багато вулиць, в тому числі й внутрішніх об’їзних.
Орест ВОЗНИЙ, Західний кур’єр
Фото Тараса ЯКОВИНА
