Незважаючи на бідність та економічну кризу, українці не зраджують собі у пристрасті до автомобілів. На дорогах нашого міста нерідко можна побачити авто престижних європейських марок, і їх постійно більшає. Але бувають дні, коли вулиці Івано-Франківська в заторах – тоді автотранспорт стає далеко не найшвидшим засобом пересування. Та, окрім заторів і поганих доріг, маємо ще одну проблему – парковки.
В Івано-Франківську неабияк бракує майданчиків для паркування, щоденна проблема наших водіїв – де залишити своє авто. Наразі місцева влада активно працює над її вирішенням, однак на це знадобиться чимало часу та фінансів. У місті планують побудувати кілька багаторівневих паркінгів – як приватних, так і комунальних. Така практика загалом діє в багатьох країнах світу. І оскільки ситуація з паркомісцями в нас нині критична, зрозуміло, що потенційно це прибутковий бізнес. Паркування в основному – платна послуга. Тарифи встановлює міська рада як для комунальних, так і для приватних операторів.
Нещодавно в Івано-Франківську послуги з паркування передали у приватний сектор, хоча до того за це відповідали комунальники. Чому від такого, на перший погляд, успішного виду діяльності місто відмовилося – зрозуміти важко. Місцева влада спочатку визначила зони паркування, потім провела конкурси і віддала ласий шматок приватним підприємцям. Та добре, що так, адже більшість комунальних підприємств міста в основному збиткові, хоча й отримують кошти з бюджету. І якщо влада не може провадити успішну господарську діяльність, то, мабуть, варто дати на це шанс приватним структурам.
Парковки
Парковка – майданчик, на якому можна залишити своє авто. Ділянки ці розміщені переважно на комунальній землі. Слід розуміти, що територія парковки має бути належно обладнана, відповідати правилам дорожнього руху та умовам благоустрою.
Кілька років тому в Україні прийняли постанову КМУ «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів», де прописані правила функціонування парковок. Ключовим нововведенням цього нормативно-правового акту було те, що паркувальні послуги мають здійснюватися тільки за наявності паркоматів. Тоді в країні розпочався такий собі паркоматний бум. Проте йдеться не тільки про паркомати, але й загальні чіткі правила, що регулюють діяльність майданчиків для паркування. Постанова прописує вимоги як до об’єктів, так і до суб’єктів діяльності, вона обов’язкова до виконання. Всі інші рішення щодо паркування, що можуть приймати на місцевих рівнях органи місцевого самоврядування, не повинні суперечити цій постанові: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1342-2009-%D0%BF.
Основні вимоги
- Відведені майданчики для платного паркування обов’язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами.
- На закритих спеціально обладнаних майданчиках для платного паркування обов’язково мають бути встановлені автоматичні в’їзні та виїзні термінали.
- На майданчику має знаходитись інформація про оператора (найменування, адреса, контактні телефони), вартість послуг, спосіб оплати (готівковий або безготівковий), режим роботи.
- Майданчики мають бути позначені дорожніми знаками та суцільною синьою смугою на проїжджій частині та бордюрі, що відокремлює її від пішохідної.
- На кожному майданчику мають бути відведені місця для інвалідів.
Додаткові рекомендації
- На спеціальних майданчиках для паркування бажано розмістити контрольно-пропускний пункт, приміщення для обслуговувального персоналу, туалет.
- При можливості встановити систему відеоспостереження за рухом транспортних засобів на території, а на в’їзді – табло зі змінною інформацією про наявність вільних місць.
- Відеоінформацію слід зберігати не менш як один місяць.
- Якщо на майданчику працює обслуговувальний персонал, він має бути одягнений у спеціальний добре помітний одяг.
Як бачимо, постанова детально прописує функціонування майданчиків для паркування. Та одним із найважливіших пунктів тут є наявність паркувального автомата. Адже роками на наших парковках працюють люди, які просто збирають гроші готівкою. Чек про оплату можуть дати, а частіше ні, а люди рідко його вимагають.
Таким чином, облікувати кошти, що надходять від послуг паркування, складно. Фактично наявність паркувальних автоматів унеможливлює вищезгадані зловживання. Та, щоб забезпечити прозорість і облік коштів від наданої послуги, мало тільки встановити паркомат. Кожен, хто сплачує за паркування, отримує чек про оплату, а це означає, що паркомат – фіскальний засіб контролю.
Тому, відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», паркувальні автомати мають бути зареєстровані в державній фіскальній службі України, адже через них здійснюється оплата за послугу паркування.
Окрім оплати в національній валюті, мають бути забезпечені умови безготівкового розрахунку. Перший шлях – придбання паркувального талона, в якому зазначають дату і час розміщення транспортного засобу на майданчику. Другий – за допомогою послуги «мобільне паркування». Розрахунок можна здійснити через паркувальний автомат чи в’їзний та виїзний термінали.
Факт сплати вартості послуг за користування майданчиками для платного паркування підтверджується платіжним документом (за винятком випадків надання послуги «мобільне паркування»).
Якщо оператор використовує автомати, що не облікуються у фіскальній службі, то цим порушує Закон України. Коли на майданчику немає паркомата або оператор не подбав про його належне функціонування, то користувач – власник авто – може не сплачувати за отриману послугу. Нема паркомата – нема оплати! Адже у Правилах йдеться: «Сплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування не здійснюється у разі незабезпечення оператором належного функціонування засобів сплати вартості зазначених послуг відповідно до вимог цих Правил щодо обладнання таких майданчиків».
Вартість паркування
Донедавна вартість паркувальних послуг в нас була досить мізерною. Тоді їх надавало комунальне підприємство, а ціну встановлював орган місцевого самоврядування, тобто місцева влада. Оскільки зараз парковками займаються приватні підприємці, то вартість може змінитися. А влада мала би проконтролювати, щоб місто мало економічну вигоду з такої діяльності. Адже важливим фактором при визначенні ціни є відсоток збору за місця для паркування транспортних засобів.
Згідно з податковим кодексом України, ст. 268-1, збір може встановлюватися в розмірі від 0,03 до 0,15 відсотків мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір ставки обирає місцева влада, зараз він становить 0,03%, тобто є мінімальним. Виходить, громада міста отримує від послуг паркування крихти, а основний фінансовий інтерес закладений тут для приватного бізнесу. Слід зазначити, що за останні роки сума збору від послуг паркування, яку отримував місцевий бюджет, становила в середньому півмільйона гривень на рік. Після паркувальної реформи поки невідомо, скільки точно піде в бюджет.
Що маємо зараз?
Стан паркувальних майданчиків після реформи, м’яко кажучи, не дуже змінився. Як це не прикро, але більшість парковок працюють із грубими порушеннями. Наприклад, центральна на площі Ринок: тут уже встановлений паркувальний автомат, в’їзні та виїзні термінали. Але влада забула про те, що в свій час міська рада прийняла рішення «Про затвердження програми «Обмеження руху – підвищення комфорту»» від 27.04.2012 р., основне завдання якого – зручність та відповідні умови для комфортного відпочинку в центральній, історико-архітектурній частині міста, унеможливлення парковки транспортних засобів на тротуарах, пішохідних зонах, площах, зелених ділянках тощо шляхом встановлення металічних стовпчиків єдиного зразка. Наміри чудові, тільки на них чомусь закрили очі, бо після облаштування парковки в центр заїжджають усі, хто платить гроші: http://www.namvk.if.ua/dt/3197/.
Найсерйозніші порушення:
– відсутність парувальних автоматів;
– на майданчиках немає графіка роботи, інформації про оператора та вартість послуги;
– відсутні знаки;
– порушені правила безпеки: не передбачений аварійний виїзд, бетонні стовпчики унеможливлюють заїзд спецтранспорту (пожежних автомобілів, швидкої, МНСників і т. д.).
– паркувальні автомати є, але не працюють і незареєстровані в державній фіскальній службі України.
Важливо також розуміти, що норми і вимоги, які діють щодо паркування, поширюються на всі майданчики – приватні чи комунальні. Відповідно, враховуючи кількість порушень, власники авто мають право не сплачувати за послуги, адже постанову прийняли ще в грудні 2009 року – часу на облаштування парковок було вдосталь.
Наталія Сербин, журнал МІСТО
