В суботу, 16 серпня, відбулося засідання обласного бюро партії «Батьківщина». За словами одного з учасників, партія Тимошенко визначалася з кандидатами на мажоритарні округи.
Власне, остаточне рішення буде прийняте тільки 23 серпня на з’їзді «Батьківщині» у Києві, але вже вимальовуються певні тенденції.
Якщо пригадаємо минулі парламентські вибори, то очільника обласного осередку партії Тимошенко Дмитра Шлемка у 2012 році критикували за слабких кандидатів на мажоритарку. Так, у Коломиї був висунутий молодий і тоді ще мало кому відомий Олександр Левицький, у Тисмениці – майбутня «тушка», теж не знаний широкому загалу виборців Володимир Купчак. Зрештою, перший поступився доволі популярному чи популістському Олесеві Донію і в якості компенсації отримав посаду першого заступника голови обласної ради. А ось Купчак за рахунок «єдиного опозиційного» від «Свободи» і «Батьківщини» все ж пропхався у Верховну Раду.
Та повернемося до Коломиї. Якщо вдатися у неглибокий аналіз, виникає ефект дежавю. Адже зараз на цей округ претендує хоча й багаторічний, але маловідомий політичній еліті та журналістам Прикарпаття голова районної ВО «Батьківщина» Петро Книшук. Та, знову ж такі, якщо проаналізувати минулі вибори, то за логікою, найкращою кандидатурою міг би бути вже згаданий Олександр Левицький, який, по-перше, тоді зайняв друге місце, по-друге, вже набув певного досвіду, а також слави, нехай дещо скандальної, але все ж особи, яка може бути доволі жорсткою, що в нинішніх умовах може імпонувати виборцям.
Зрештою, можливо інтрига полягає в тому, що один з найбільш впливових людей на Прикарпатті, партноменклатурщик з багаторічним стажем Дмитро Шлемко, пропихаючи кандидатуру маловідомого Книшука, водночас дає ще один шанс потрапити до Верховної Ради одіозному Богдану Гдичинському. На минулих виборах він посів третє місце, щоправда, з великим відставанням, бо ж його приналежність, нехай і не пряма до Партії регіонів усім відома. Але ця особа має добрий досвід в політичних інтригах і не є бідним. Але що може зв’язувати представників протилежних політичних сил? За деякою інформацією, у Дмитра Шлемка багаторічна дружба (мабуть, що прибуткова) з групою «Приват», зокрема, Ігорем Палицею. Тому округ де-факто вдруге зливають бізнес-групі Ігоря Коломойського, до якої Гдичинський прив’язаний руками і ногами.
У Тисмениці, яку ми згадували, висувають Миколу Зелінського. Незважаючи на його нинішню посаду голови РДА, у 2012 тільки він завоював довіру тільки 4,88 відсотків виборців. Отже, округ знову зливається. Чи під групу «Приват», чи Миколі Круцю стане відомо вже зовсім скоро. Так само і торують стежку на повторну каденцію у Верховній Раді по Івано-Франківську яскравому представникові групи «Приват» Олександрові Шевченку. Проти нього від «Батьківщини» планують виставити Руслана Терешка. Чоловік, звісно, порядний, чимало постраждав від колишньої влади і в патріотичних почуттях його можна не сумніватися. Але, на відміну від Шевченка, возити безплатно на «Буковель» бабусь не має змоги та й про свої християнські цінності на сторінках місцевої преси розповсюджуватися звички не має. Як чоловік, може заїхати комусь по пиці, але такі одіозні особи як Олег Ляшко йому наразі під руку не попадалися.
Що стосується інших округів, то тут нібито без інтриг. Сильними кандидатами від «Батьківщини» можна вважати Василя Гладія, котрий є претендентом на Снятин та Ольгу Сікору – Калуш. Якби не перекроїли округи, Гладія традиційного підтримає Снятинський район, а Сікора отримає підтримку у місті.
Надвірнянський округ можна списати на те, що після «засівання» допомогою Юрія Дерев’янка, тут перемогу окрім нього здобути практично неможливо. Хоча «Батьківщина» поки розглядає двох програшних кандидатів: голову Богородчанської РДА Ярославу Гоголь та екс-«фронтовика» Василя Поповича (не плутати з Василем Поповичем від ВО «Свобода»). Слід зазначити, що кожен із них має досвід поразки навіть на виборах до обласної ради по мажоритарних округах.
Останній округ – Долинський. Тут претендентом є Анатолій Дирів. Він уже вигравав мажоритарку, проте є кілька суттєвих мінусів. Йому тоді у спину дихав Тарас Парфан. І відсутність «єдиного опозиційного» та підтримки інших партій може зіграти злий жарт з нардепом. Також він на окрузі практично не працював, що пригадають йому виборці. Тому цього разу його перемога радше уявна ніж прогнозована.
Таким є попередній розклад на округи Дмитра Шлемка. До цього додамо висування кандидатів від пропрезидентської сили “Солідарності” та популярної в Західній Україні «Свободи». В реальності Шлемко зливає свою політичну силу.
Зауважимо, що на всю Галичину припадає 25 мажоритарних округів. Кількість народних депутатів, які можуть стати «парашутистами» становить 50-100. Тобто, ще по 2-4 діючих народних депутатів на округ. Конкуренція зашкалюватиме, а «Батьківщина» йде на розпродаж щонайменше 4 округів. Що ж Ігорю Коломойському мабуть доведеться недешево подякувати Дмитру Шлемку …
