Івано-Франківщина – не лише Карпати, архітектура старого Станиславова, це мальовничі села. Безліч крихітних, ніби намальованих, нікому невідомих. Великих і малих за розміром. Вони – унікальні. Завітайте – і кожне з них розкаже вам свою вражаючу історію.
с. Криворівня, Верховинський район
Це село відоме в Україні, в першу чергу, завдяки видатному українському письменнику, політичному і громадському діячу Іванові Франку. Іван Якович на запрошення відомого фольклориста Гуцульщини Володимира Гнатюка вперше приїхав в Криворівню ще у кінці позаминулого століття. Місця тамтешні йому настільки сподобались, що він обирав Криворівню для свого постійного літнього відпочинку.
Саме тут написав Коцюбинський повість “Тіні забутих предків”, а через півстоліття зняв свій відомий фільм з такою ж назвою Сергій Параджанов.
Далеко не всі знають, що тут, у присілку Грушівка, ще до початку Першої світової війни мав свою віллу Михайло Грушевський, який згодом став першим Президентом України. На жаль, автентична будівля згоріла в 1914 р, у наш час її відбудовано і створено музей.
Саме духовно-культурний феномен цього українського села разом з особливістю його рельєфу, що має форму гірського амфітеатру, відзначив В. Гнатюк, назвавши Криворівню “Українськими Афінами”.
с. Космач, Косівський район
Одне з найбільших за кількістю населення та найбільше за площею село не тільки в Україні, але й загалом у Європі. Достатньо тільки сказати, що у Космачі діють сім загальноосвітніх шкіл та школа мистецтв.
У селі загинув легендарний ватажок опришків Олекса Довбуш. А ще взимку 1944–1945 років у Космачі було розташовано дев’ятнадцять сотень УПА. В 1944 році було проголошено Космацьку незалежну республіку. Тому це село має славу “бандерівської столиці”. Щоправда, повстанське минуле тут не дуже люблять згадувати, більш охоче розповідаючи про сьогодення села.
с. Осмолода, Рожнятівського району
Осмолода — це давнє поселення лісорубів, лежить у високогірній долині річки Лімниці, захищеній від холодних вітрів хребтами. Назва села походить від гори Молоди (“Ось Молода”), біля підніжжя якої розташоване село. Офіційна дата заснування — 1873 рік.
За статистикою, в селі проживають 63 особи, але насправді й того менше, оскільки частина виїхала на заробітки. Рожнятівський район Івано-Франківщини, до якого належить Осмолода, — взагалі батьківщина української еміграції. У 1891 році мешканці Небилова І., Пилипів та В. Ілиняк, шукаючи кращої долі, залишили рідне село і виїхали до Канади, поклавши початок багатотисячному потоку шукачів кращої долі. Мешканці села встановили пам’ятник землякам.
Осмолода є стартовим пунктом для багатьох пішохідних маршрутів у Ґорґанах. Стежки навколо Осмолоди найкраще розчищені та промарковані.
Для любителів старовини знайдуться й історично-архітектурні пам’ятки. Це – “Кедрова палата” в урочищі Підлюте, збудована на початку XX ст., і відома як курорт-літня резиденція митрополита Андрея Шептицького. Навколишні землі здавна належали греко-католицькій церкві і були місцем відпочинку та лікування львівських митрополитів завдяки великій кількості природних мінеральних джерел, багатих на сірководень. В самій же Осмолоді знаходилися тартаки (лісопилки), які були власністю митрополії.
с. Кути, Косівського району
Перша письмова згадка про цей населений пункт датується 1448 роком, коли власником Кутів був якийсь Михайло з Войнилова. Деякі дослідники називають теж інші дати: 1427 та 1442 роки. Існує припущення, що назва Кути походить від географічного розташування — у куті між Черемошом та Карпатами. Вважається, що першими поселенцями були селяни, які тікали з різних куточків України від панщини і поселялися тут, у передгір’ї, де були сприятливі умови для ведення господарства, зокрема скотарства.
Селище відоме своєю чорнолощеною керамікою і вважаються одним з найстаріших центрів гуцульської кераміки.Будучи в кутах обов’язково варто відвідати костел Серця Ісуса.
Зараз в селі двічі на тиждень працює нічний базар. Торг розпочинається десь о 3-4 ночі і завершується о 8-9 ранку.
с. Чортовець, Городенківський район
Перша писемна згадка про село є в документі 1479 року. У князівську добу свідченням заселення села є виявлені неукріплені поселення сільського типу Городенківщини в тому числі с.Незвисько, неподалік від села Чортовець. До середини 14 ст. територія села Чортовець входила до складу Галицько-Волинського князівства з навколишніми селами.
Всередині 17 століття на Галичині розгорілося величезне на той час повстання під проводом Семена Височана, загін якого проходив через село. Восени 1648 року мешканці села приєдналися до повстанського загону.
Після надання м. Городенці Магдебурзького права з середини 18 ст. в селі стали поселятися євреї.
В червні-вересні 1900 року в селі перебував український письменник і громадський діяч Василь Стефаник. Тут він написав новели «Озимина», «Злодій», «Похорон», «Сон», «Тихий панок», які згодом ввійшли до збірки «Кленові листки».
Село спеціалізується на вирощуванні капусти і здобуло славу «капустяної столиці Західної України». У селі діють початкова та середня школи, клуб, 2 бібліотеки; медичний пункт. При Народному домі є бібліотека на 15 тисяч книг, працюють різні гуртки художньої самодіяльності.
Також село відоме унікальною гаївкою-танцем «Сербен», яку танцюють на Провідну неділю чоловіки села. Будучи в Чортовці варто відвідати ботанічний заказник — Обертинська Долина.
