Слово «розмитнення», мабуть, до цього часу лякає кожного, хто задумується над купівлею авто за кордоном. Раніше, окрім всього іншого, воно асоціювалося із величезними фінансовими витратами, які в декілька разів перевищують ціну автомобіля.
Зараз же, після прийняття так званого «Закону 3251», багато хто продовжує сприймати розмитнення як процедуру, максимально напаковану бюрократією, незрозумілими схемами, корупцією і ризиками. Чесно кажучи, десь так це бачив і я. Допоки не наважився на власному досвіді переконатися, які вони — кола пекла польсько-української бюрократії.
Ідея
По-швидше наекономити грошей і будь-що привезти машину з-за кордону — це не мій випадок. Мені, в принципі, вистачало стареньких «Жигулів» і я б точно їздив на них ще років зо 5. Якби не той самий Закон України із довгою назвою «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів».
Якщо не вникати в деталі, то суть його полягає у зниженні акцизу на розмитнення б/в автомобілів. Звісно, автомобілі повинні відповідати певним критеріям, про які я напишу далі. Але навіть після того, як я прочитав цей закон, то продовжив ставитися до нього скептично. Якось не вірилося, знаєте, що він прийнятий не «для галочки». Та кілька розмов зі знайомими, які розмитнили таки авто за цим законом, переконали мене, що все можливо.
31 травня 2016 року Верховна Рада України прийняла законопроект №3251, який передбачає значне зниження акцизних ставок на розмитнення авто з Європи. Фото — “Львівська газета”.
Щоправда, люди, з якими я спілкувався, ввезли авто з-за кордону не самі, а через посередників. Тобто, вони платили посереднику гроші, оформлювали довіреність і посередник приганяв їм авто під розмитнення. Така послуга, в залежності від ціни авто, коливається від $400 до $1000. Чесно кажучи, я був не готовий платити таку суму за 2-3 дні роботи і вирішив сам розібратися у всіх нюансах, процедурах і підводних каменях.
Підводні камені
Їх є. Перш за все, ви повинні пам’ятати, що їдете в чужу країну, де діють свої закони — формальні і неформальні. Все може зірватися вже на етапі оформлення візи, на кордоні, або ж в дорозі. Трапитися може всяке, і про будь-який незрозумілий нюанс краще розпитатися заздалегідь — аж до кольору будинку, в якому розташований ваш хостел. «Язик до Києва доведе» — одна із основних фраз, які ви повинні пам’ятати протягом всієї поїздки.
Не соромтеся, не бійтеся виглядати смішним — набагато смішніше ви виглядатимете, якщо перед самим кордоном, вичекавши у черзі 12 годин, згадаєте, що забули оформити експортну декларацію для виїзду з Євросоюзу. Зрештою, за запитання вас ніхто не з’їсть — всі ми люди. Дехто — ще й людина, якій ви платите гроші. Наприклад, свого митного брокера я добряче помордував запитаннями і перед, і під час, і після поїздки. Але саме тому вона пройшла вдало.
Якщо по-факту, то закон «3251», попри усталену думку, дозволяє розмитнити автомобіль, старший за 5 років. В законі чітко вказано, що авто, виготовлені після 1 січня 2010 року підпадають під дію закону. Також автомобілі повинні бути виготовлені не в Росії та відповідати екологічному стандарту «Євро-5». Є і інші обмеження, але якщо ви ввозите авто для власного користування, то цих критеріїв — цілком достатньо.
В Польщі старі авто можна розмитнити набагато дешевше, ніж в Україні. Той самий “Запорожець” при ввезенні у Польщу разом із розмитненням коштує 500 доларів, при ввезенні в Україну — 3000 доларів. Фото — Михайло Катрук
Підготовка
Загалом до поїздки я готувався десь зо два місяці. Звісно, це не означає, що я цілими днями сидів і складав плани. Але подивитися відео на YouTube, прочитати кілька статей, розпитатися знайомих, знову ж таки — це займає якийсь час. І краще робити все це поступово, вдумливо, не в авральному режимі. В кінці кінців, ви не за булкою в хлібний ідете. Купити барахло і напартачити з документами ви встигнете завжди. Тому краще зробити все, щоб не встигнути.
Детальних текстів на цю тематику особисто мені бракувало. Принаймні, в кожному із матеріалів, з якими ознайомився, я бачив якісь неоднозначні моменти, неточності і недомовки. Саме тому цю статтю я стараюся робити якомога вичерпнішою.
Зате з відеоматеріалами проблем не було. За запитом «Як розмитнити авто з Німеччини», чи «Розмитнення з Польщі» ви легко знайдете на YouTube відеоблоги з покроковими інструкціями та історіями з власного досвіду. Те ж стосується і запитів «Як правильно вибрати б/у авто», «Купівля б/у авто» і т.п.
За квітень 2017 року в Україну ввезли 4,5 тисячі вживаних авто. Найчастіше серед них зустрічаються Skoda Octavia, Volkswagen Passat та Renault Megane.
В Інтернеті я шукав і сам автомобіль. Найпопулярнішим польським сайтом з оголошеннями про продаж авто є otomoto.pl. Є безліч інших ресурсів, проте оголошення там часто дублюються із сайту на сайт. За моїми спостереженнями, на Otomoto — найбільше оголошень, і моніторингу цього ресурсу повинно вистачити для того, щоб знайти авто до душі.
Дорога туди
В Польщу я їхав сам. Проте в Кракові мене зустрічав друг, який забронював хостел і пізніше допомагав із підбором авто. Також він одразу допоміг купити картку польського оператора мобільного зв’язку. Врахуйте, що без Інтернету при купівлі авто обійтися майже неможливо. Мережа буде потрібна вам і при пошуку адрес, і при пересиланні фотокопій документів брокеру, і взагалі — так надійніше.
Якщо картка потрібна вам на кілька днів, як мені, то непоганим варіантом буде мобільний оператор «Play». За 5 злотих ви отримуєте гігабайт Інтернету і надзвичайно дешевий телефонний зв’язок з Україною. Хоча роумінг українських операторів теж ніхто не відміняв. Теоретично, все можна зробити самому, і без Інтернету, але це — і важче, і небезпечніше, і з’являється багато всяких нюансів, типу — знання мови на рівні «я все розумію, все можу сказати». А так — я заплатив другу гроші за його час та за бензин, і він два дні возив мене ближніми і не дуже околицями Кракова. Зрештою, підтримка вам ніколи не завадить.
Із західної України добратися до Польщі сьогодні нескладно. Можна вибрати і варіант із потягом, і з рейсовим автобусом, я вибрав — із “Бла-бла-каром”. Це — і швидше, і зручніше, і дешевше. З Івано-Франківська до Кракова така поїздка вартуватиме 300-400 гривень, залежно від волі водія та стану вбитості автомобіля. Загалом, із проходженням кордону, на дорогу в мене пішло 9 годин.
1 серпня 2017 року “Укрзалізниця” запровадить потяг сполученням Львів-Краків. З грудня 2016 потяги регулярно курсують між Львовом та Перемишлем.
День, коли ви прибуваєте в Польщу, можна використати із користю — домовитися із власниками і переглянути кілька автомобілів. Щоправда, оформити всі документи ви все одно не встигнете, швидше за все. Також врахуйте, що дорога втомлює, кордон — ще більше, а літом — особливо. Тому другу половину цього дня ви можете провести «як в тумані», що при купівлі авто — не дуже добре. Концентрація тут потрібна завжди.
Наприклад, у Краків я приїхав о 14:00, а о 17:30 ми оглядали перше авто за 25 кілометрів від міста. І от, коли ми вже почали обдивлятися автомобіль, власник питає: «А ви з України? Вам не підійде ця машина, тут Євро-4.» Звісно, навіть якби у власника не було совісті, пізніше ми б зателефонували у сервісний центр «Peugeot» і попросили би перевірити за номером кузова, чи відповідає це авто стандартам Євро-5. Але можна було не втрачати час і запитатися про це ще до поїздки.
Купівля
Авто, яке мене влаштовувало, ми знайшли наступного дня, на свіжу голову, в іншому воєводстві. При пошуку на польських сайтах є можливість шукати авто не лише в конкретному місті, або регіоні, а в радіусі 15, 50, чи 300 кілометрів. Можна шукати і в одному конкретному місті, добиратися до місця зустрічі громадським транспортом, але ризики та незручності при цьому ви усвідомлюєте самі.
Наше авто було за 80 кілометрів від Кракова, в невеликому містечку, до якого добратися без автомобіля було б дуже важко. До речі, купівля авто в європейських селах та містечках має низку переваг — там машини рідше потрапляють в ДТП і менше шансів натрапити на перекупника, який намагатиметься продати вам трансформера з чотирьох битих-перебитих автомобілів. Хоча буває різне і перевіряти все потрібно в будь-якому випадку.
У Польщі можливість купівлі відремонтованого після ДТП автомобіля значно вища, ніж в Німеччині чи Франції. Місцеві підприємці часто заробляють на ремонті та перепродажі битих авто із Західної Європи.
Авто, яке ми оглядали, не мало техогляду (обов’язкового у Польщі) і власник тут же, при нас, пройшов його на СТО. Але навіть якщо техогляд є, ви можете домовитися і відвезти авто на станцію техобслуговування, де його за 100 злотих повністю оглянуть. Окрім того, ми самі перевірили кузов авто товщиноміром, який можна позичити у знайомих, взяти в оренду, або ж купити. Річ таки потрібна — є можливість пересвідчитися, чи справді авто «не бите, не мальоване» і аргументовано торгуватися, якщо власник сказав неправду.
Продовження статті: Дев’ять кіл розмитнення. Як я привіз та розмитнив авто з Польщі. Частина 2.
Юр Присяжнюк, “Франківчани”.
