З цього приводу відбувся круглий стіл, участь у якому взяли науковці, чиновники та народні депутати.
Про це повідомляє IA ZIK.
Як зазначила заступник міністра культури України Тамара Мазур, Національний заповідник «Давній Галич» – хороший приклад співпраці між державною і місцевою владою.
«Наша держава взяла зобов’язання дотримуватись міжнародного законодавства, тож ми повинні зберігати наші пам’ятки, цінити те, що отримали від попередніх поколінь. Наступний, 2018 рік, указом Президента України Петра Порошенка буде оголошено роком збереження культурної спадщини в Україні і тому заповідник матиме можливість отримати фінансування для реабілітації, реставрації, музеєфікації пам’яток, зокрема, фундаменту Успенського собору ХІІ ст., храму Святого Пантелеймона ХІІ ст., Галицького замку ХVІ–ХVІІ ст.», – зазначила Тамара Мазур.
Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин розповів про наукові дослідження фундаменту Успенського собору, які свого часу проводили Ярослав Пастернак, Володимир Баран, Юрій Лукомський, Василь Петрик та інші науковці.
Однак зараз існують передові технології, які дозволяють детальніше обстежити пам’ятку для того, щоб її музеєфікувати. Можливо, для цього потрібно залучити колег з Національних заповідників «Софія Київська», «Києво-Печерська Лавра», зарубіжних фахівців з Польщі, Угорщини. Необхідно також провести наукову конференцію, щоб обговорити наболілі проблеми.
Голова міжнародного благодійного фонду відновлення Галицького Успенського собору Зіновій Шкутяк пообіцяв посприяти науковцям з поїздкою у Краків та Відень, щоб знайти в архівах документи про пам’ятку. Генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська висловила думку, що фундамент Успенського собору повинен стати місцем пам’яті нашого народу.
Начальник управління культури, національностей та релігій ОДА Володимир Федорак підкреслив, що всі учасники дискусії мають спільну мету, але різні підходи до її здійснення. А тому треба шукати те спільне, що об’єднує.
Учасники круглого столу погодилися, що насамперед потрібно провести додаткові наукові дослідження на фундаменті Успенського собору із залученням сучасних методів, організувати наукову конференцію та обговорити актуальні питання збереження культурної спадщини, визначити концепцію розвитку та функціонування духовно-культурного центру на території Давнього Галича.
