На цьому тижні стало відомо, що в коаліційній угоді повинна з’явитися запис про скасування електронного адміністрування ПДВ – його ще називають ПДВ-рахунками.
У проекті угоди про це сказано так.
“Реформа податку на додану вартість: скасування положень закону №1621 щодо запровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість (ПДВ-рахунків)”.
Якщо високі сторони встигнуть домовитися до Нового року, то економіка має шанс так і не зіткнутися з найбільш масштабним вилученням грошей з часів Віктора Януковича. Кабмін планував запровадити ПДВ-рахунки з 1 січня 2015 року.
І хоча проект – це ще не угода, а саме угода – не прийнятий Верховною радою закон, багато хто поспішив розслабитися. А дарма. Для занепокоєння є дві причини.
Перша – спроба “Народного фронту” зробити Коаліційна угода лише рекомендаційним документом. Для чого це необхідно, можна не пояснювати. Адже якщо угода тільки рекомендує, то і відповідальності за його недотримання немає ніякої.
Обіцяли скасувати ПДВ-рахунки? Ми від своїх слів не відмовляємося і як і раніше обіцяємо.
Парадокс в тому, що “Блок Петра Порошенка” може прийняти умови “фронтовиків”. Тоді його представники отримають жадані позиції в уряді і зможуть розпочати “рулити” фінансовими потоками. А чи не це головна мета переговорів?
Друга причина для занепокоєння – сигнали з оточення прем’єра Арсенія Яценюка. Представники Кабміну запевняють, що відмовлятися від ПДВ-рахунків глава уряду не має наміру ні в якому разі.
Подейкують, прем’єр вислухав думки величезної кількості фахівців, які говорили про згубність впровадження ПДВ-рахунків для економіки. Вони розповідали, що удар буде завдано по середньому бізнесу і тієї частини великого бізнесу, яка не володіє монопольним становищем на ринку.
Природно, серед оповідачів не було голови Державної фіскальної служби Ігоря Білоуса і які стоять за ним “геніальних” авторів ідеї електронного адміністрування.
Однак у прем’єра є більш насущний інтерес. Для нього ПДВ-рахунки – єдиний спосіб наповнити безнадійно “дірявий” держбюджет. Невиплата зарплат і пенсій – ось що таке реальна небезпека для Кабміну, а зовсім не обвал економіки.
Особливо актуальним “кеш” буде в січні і лютому. Напевно щось перерахує Нацбанк, проте інших джерел наповнення скарбниці не передбачається. Податки і без того збираються вкрай погано, а на початку року – і поготів.
Крім того, які вже тут податки? Після війни і девальвації “білий” сектор економіки вже не генерує того грошового потоку, який записаний в бюджеті. А “сірий” сектор успішно домовився з податківцями про збереження численних схем ухилення.
Ось і виходить, що єдиний спосіб наповнити бюджет – це забрати у “білого” сектора економіки частина оборотного капіталу. Разово на ПДВ-рахунках буде зафіксована величезна сума, яку уряд використовує на власний розсуд.
Багато в чому саме заради цього представники “Народного фронту” наполягають, щоб записані в коаліційній угоді зобов’язання мали виключно рекомендаційний характер.
Наполегливе впровадження ПДВ-рахунків вказує ще на одну важливу деталь. Уряд визнав свою нездатність боротися з “податковими ямами”, схемами мінімізації та ухилення від сплати податків.
Це ті самі 300 млрд грн на рік, які буквально прослизають крізь пальці податківців. Чи варто нагадувати, що корупційна система не може існувати без прямої участі співробітників ГФС і силових органів?
Природно, у разі введення ПДВ-рахунків розрахунок на отримання “кеша” виправдається. Безготівкові потоки вкрай легко контролювати.
Хіба що в перші кілька місяців можуть виникнути проблеми іншого характеру. Наприклад, бізнес всерйоз задумався про те, щоб продовжити дев’ятиденний новорічні канікули до кінця січня. Як мінімум.
Причина такої поведінки банальна. Сьогодні значна частина підприємств працює без прибутку і навіть в збиток – лише б зберегти персонал і частку ринку. Перспектива добровільно-примусово “поділитися” з державою десятками мільярдів гривень, що впроваджується владою під виглядом ПДВ-рахунків, компанії зовсім не радує.
Є ще одна причина, по якій в перший час може буксувати затія з ПДВ-рахунками. За словами джерел в ГФС, система електронного адміністрування не готова до експлуатації ні на рівні фахівців – як з боку бізнесу, так і з боку податківців, – ні на рівні ІТ. Обслуговувати зрослі потоки інформації може бути вкрай проблематично.
До слова, німецькі фахівці, які приїжджали ознайомитися з задумами своїх українських колег, заявили, що Німеччина не може собі дозволити подібну систему в силу її божевільною дорожнечу.
