Якими темпами ростуть борги позичальників перед фінустановами
Ще на початку нинішнього року міжнародні рейтингові агентства зараховували банківський сектор України до найслабшої, 10-ї групи. Тоді оцінки портфелів проблемної заборгованості досягали 40% по системі. Національний банк давав оцінки без урахування позабалансових портфелів, і вони зазвичай не досягали і 10%, що дозволяло банкам виконувати нормативи регулятора.
При цьому, в той період банкам ускладнили процес передачі проблемної заборгованості на позабаланс. Потім почалася глибока девальвація, анексія Криму і воєнний конфлікт на Донбасі, через що у фінустанов суттєво зросли портфелі проблемної заборгованості.
Виходом із цієї ситуації для банків могло б стати внесення змін до Податкового кодексу, які дозволять їм очистити свої баланси від «проблемки» і полегшити виконання нормативів НБУ. Також важливим питанням, особливо для міжнародних банківських груп, є прийняття закону, що стосується захисту прав кредитора. Саме це питання значною мірою визначатиме готовність ділової еліти надалі вести бізнес в Україні.
Інша сторона медалі – це інтереси позичальника. У зв’язку з глибокою девальвацією відбулося посилення неповернення валютних позик. Суттєві проблеми почалися ще в той період, коли курс гривні до долара становив 12/1. Зараз, на тлі курсу 15,5-16/1, вирішити це питання ще складніше.
Банки, які зазнали суттєвих збитків в анексованому Криму та в зоні АТО, а також просто через падіння економіки, не готові «прощати» ці кредити. При цьому держава, яка проводить масовані емісії гривні, нарощуючи державний борг, стимулює тим самим девальваційні процеси. А матеріальне становище позичальників, підірване глибокою девальвацією, не дозволяє їм погашати кредити.
Так, станом на 01.11.14 тільки у найбільших банків України в портфелях було понад 57 млрд гривень проблемної заборгованості юросіб і майже 19 млрд гривень – фізосіб.
Однак показники по системі істотно різняться між собою. Приміром, у Дельта банку темп приросту проблемної заборгованості серед юросіб від початку року становив майже 400%. В Ощадбанку Росії – 836%.
Водночас Приватбанк скоротив аналогічний портфель на 40%. Ще одним таким «успішним» банком став Укрсиббанк, у якого портфель проблемки юросіб зменшився на 8%. У всіх інших найбільших фінустанов спостерігався приріст у межах 50-150% від початку року.
Портфелі проблемної заборгованості фізосіб ростуть менш значними темпами, проте приріст спостерігається практично у всіх найбільших банках. Мінімально він виріс у ВТБ Банку – 9,1%, але це, скоріше, пояснюється дуже несуттєвим кредитним портфелем фізосіб в даній установі. Максимум приросту «проблемки» серед великих банків – у Сбербанку Росії, але обсяг таких кредитів у цій фінустанові також невеликий у порівнянні з іншими.
Джерело:Forbes
