Спекуляції довколо необхідності поміняти місцями кольори національного та державного стягу вийшли у стадію апогею. Відомий історик і дослідник геральдики, спираючись на джерела, спростовує найбільш популярні міфи.
У кожного народу є свої священні атрибути, які уособлюють його культуру, традиції, історичну пам’ять. Скажімо, у давні часи в багатьох спільнотах із розвинутим культом предків саме так трактувалися могили дідів-прадідів.
У сучасних умовах подібними атрибутами переважно виступають такі поняття, як національні символи (герб, прапор, гімн), мова, пантеон національних героїв, релігійні вірування.
“Прапор червоно-чорний – це наше знамено…”. Яким був стяг УПА?
В Україні, де протягом останніх років не вщухають колотнечі та спекуляції навколо мовних, конфесійних чи меморіальних питань, чи не єдиним об’єднавчим фактором для формування сучасної політичної нації були національні символи.
Жодних протистоянь вони не викликали, а спроби окремих маргіналів робити нападки на герб чи гімн не мали більшого резонансу.
Однак зараз почали ширитися спроби дискредитувати українського прапора та провокаційні ідеї про потребу його “перевернути”, а як аргументи використовується цілий “букет” різних вигадок і міфів.
Варто зазначити, що спроби паплюження українського прапора не є новими – вони ще з періоду утвердження цього символу почалися тими силами, які вороже сприймали саму ідею української державності.
Якщо радянська прапаганда полюбляла обмежуватися ярликами про “буржуазність” та “націоналістичність”, то різна укранофобська “біла” еміґрація пробувала вигадувати й усілякі псевдоісторичні фальшивки.
Найпопулярніші серед них: 1) синьо-жовті прапори “зрадник” Мазепа отримав від шведів; 2) синьо-жовті прапори австрійський цісар дарував галичанам, щоб “одірвати від російської єдності”.
Джерело: Історична Правда
