Після неочікуваного звільнення Віталія Федоріва з посади очільника Івано-Франківської області місяць тому питання призначення його заміни стало на паузу. Однак з декількох надійних джерел стало відомо, що в Кабміні розглядають подання щодо нового очільника Прикарпаття – франківця Андрія Бойчука.
Джерело в Кабміні повідомило про те, що під час чергового засідання мало відбутися заслуховування його як претендента на посаду, однак цього не сталось. У той же час, наразі він залишається реальним претендентом на посаду очільника Прикарпаття.
Хто такий Андрій Бойчук?
Не дивлячись на те, що Бойчук народився та виріс у Івано-Франківську, для містян він маловідомий. У саме місто повернувся відносно недавно, адже майже 10 років жив у столиці, а перед цим 8 років – в Одесі. З початком пандемії Covid-19 цього року він заснував Благодійний фонд “Центр волонтерських ініціатив”, який займався виготовленням захисного спецодягу та передавав його медичним закладам та поліції Прикарпаття.
За освітою Бойчук – газовик. У 2000 році він закінчив Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. З 2002 по 2011 працював у газотранспортній сфері – у різних філіях управління магістральних газопроводів ПАТ «Укртрансгаз». Так, він працював на Одещині, Київщині та Івано-Франківщині на посадах від машиніста технологічних компресорів до провідного інженера у Департаменті капітального будівництва, ремонтів та МТП Укртрансгазу.
Революція Гідності
Під час Революції Гідності був сотником 37-ї Сотні Самооборони Майдану. 18 лютого 2014 року був оперативним черговим сотником в Маріїнському парку під час штурму сил Самооборони “тітушками” та Внутрішніми Військами Януковича та прийняв бій.
Після втечі з країни Януковича 37-ма сотня під керівництвом Бойчука взяла під охорону 93 дипломатичних установи у Києві.
Робота в Міненерго
Після закінчення революційних подій Бойчука спочатку призначили радником Парубія, а потім і в Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. В Міненерго Андрій Бойчук спершу був помічником міністра Юрія Продана, а згодом став директором Департаменту з питань функціонування та реформування нафтогазового сектору. До слова, департамент під його керівництвом отримав повноваження на рівні з цілим міністерством.
Також Бойчук виступив проти міністра енергетики Володимира Демчишина та його рішення підписати договір з “Кримським федеральним округом Російської Федерації” щодо постачання електроенергії. Як повідомили наші джерела, саме у зв’язку з цим прецедентом він увійшов в конфлікт як з міністром, так і з адміністрацією Порошенка, що в подальшому призвело до його звільнення з міністерства.
За свідченнями джерела в тодішній АП, головною претензією до Бойчука була саме його жорстка позиція, яка нібито не личила чиновнику високого рангу.
Під час роботи в Міненерго у Бойчука була своя критична позиція і щодо роботи керівництва Нафтогазу – Андрія Коболєва та Юрія Вітренка (до речі, сина відомої політикині Наталії Вітренко). Навіть вдалося знайти на сайті Президента зареєстровану на його ім’я петицію про відсторонення Коболєва з посади, а також з вимогами проведення аудиту діяльності державної компанії та перевірки обґрунтованості ціноутворення на природний газ. Однак, ця петиція не знайшла необхідної для розгляду підтримки.
Після звільнення Бойчук не втратив своїх впливів в галузі, адже через 2 роки після того, як він перестав працювати в Міненерго, зібрав фахівців енергетичної сфери і вийшов з ними на пресконференцію проти керівництва Нафтогазу.
Після звільнення з міністерства Бойчук продовжив бути помічником та радником Андрія Парубія з енергетичних питань. Очевидно, що він і надалі мав вплив на формування державної політики в сфері енергетики.
Співпраця зі світовою діаспорою
Джерела повідомляють, що співпраця Бойчука зі світовими діаспорними організаціями бере свій початок ще у 2016 році. Зокрема, вдалося знайти фото із його виступу на конференції однієї з українських діаспорних організацій США.
Також Бойчук був учасником безпекових американсько-українських конференцій у США.
Громадська діяльність
Заснував ГО “Корпус захисників Революції Гідності” та, як сказано на його сторінці у Вікіпедії, разом з середовищем волонтерів займався допомогою армії та добровольчим батальйонам. Із соцмереж Бойчука також випливає, що він активно підтримував кампанію на підтримку українського Нацгвардійця Віталія Марківа – #FreeMarkiv. Зокрема, Бойчук є на фото із зустрічі звільненого бійця в аеропорту Києва.
Також Бойчука бачили на акціях в підтримку обвинуваченої по справі вбивства журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко. Веде радикальну антиросійську політику, в тому числі і в гуманітарній сфері щодо російської мови.
Має Орден «За мужність» ІІІ ступеня, а також Медаль Української православної церкви Київського патріархату «За жертовність і любов до України». Був нагороджений Філаретом, однак виступив проти нього одразу після перших заяв патріарха, спрямованих на розкол Помісної церкви України.
Також Бойчук є першим віцепрезидентом Національної Федерації Кйокушінкаі Карате Унії України.
Головне фото – “Укрінформ”.
Читайте також: В Івано-Франківську суд виключив будівлю з реєстру пам’яток архітектури