З 24 по 28 грудня в ПК “Юність” відбулася прем’єра вистави “По щучому велінню”. Дійство презентував калуський молодіжний театр “Сілентіум”.
За жанром — це вистава-бурлеск для сімейного перегляду. Режисер Дмитро Карачун запевняє: “По щучому велінню” — українська казка, яка не має аналогу з російською. Адже в п’єсі українського драматурга Марка Кропивницького герой здобуває все власною працею, а не задарма, пишуть “Вікна”.
За сюжетом в родині живуть два брата — старший Гаврило і молодший Хома. Хитрий Гаврило всі заслуги молодшого брата приписує собі. А Хому вважають дурником і ледацюгою. Згодом родина готується до весілля старшого брата, який має задум з нареченою вигнати з дому Хому та батьків. Проте несподівано додому заходить старець, який просить хліба в Хоми, в той час як його родичі залишили без обіду. Той, маючи лише сухарики, віддає свій останній гостинець незнайомцю. Старець віддячує Хомі, даючи йому чарівну нитку з кружечком, кажучи, щоб Хома пішов ополонку і спіймав собі щуку, яка виконає його бажання. Молодший брат думає, що йому це все приснилося. Але коли почув, що Гаврило з нареченою хочуть виганяти батьків з хати, тоді зловив щуку та сказала їй чарівні слова «По щучому велінню..». І почав виправляти ситуацію. У результаті Гаврило сам себе побив і попросив пробачення в батька з матір’ю.
Тим часом пішла чутка про те, що королівна захворіла. Гаврило відправився до палацу розсмішив і вилікував королівну. У результаті за згодою короля одружився на королівні.
Мораль п’єси: хто говорить правду і наполегливо працює — той добивається поставлених цілей, а хто обманює — не може бути щасливий, адже брехня завжди вилазить боком. А ще — кожна людина має право на особисте щастя і кохання.
Режисер зізнався, що під час карантинних обмежень важко проходили репетиції, помінялося багато акторських складів, адже досвідчені актори виїхали працювати за кордон. Проте ті, хто залишалися, вселяли надію, що прем’єра успішно відбудеться.
Вистава вражає великою кількістю декорацій і костюмів. Одними з найяскравіших декорацій були щука, літаючі вареники та піч.
Дерев’яну конструкцію щуки виготовив Руслан Мельник, а художниця Леся Пробоїв розмалювала реквізит. Велетенські пічку, відро і пляшку режисер змайстрував разом із акторами та допомогою дизайнерки Тетяни Яніцької.
Юний актор Орест Мудрик, який зіграв роль придворного пажа, зізнається, що змушений був поєднувати навчання в школі, заняття баскетболом і роль у театрі. Однак роллю своєю і співпрацею з Дмитром Карачуном задоволений. Вважає, що режисер не просто любить свій театр, а живе ним.
“Дмитро Карачун — хороший режисер, бо він працює на театр. Для нього життя — це театр”, — підкреслив Орест Мудрик.
Для виконавця ролі Гаврила Віталія Зомчака — це вже друга роль у “Сілентіумі”. Хлопець навчається журналістики, проте захоплюється театром. Виконавець ролі Хоми Роман Пристай каже, що йому з його сценічним братом працювати було дуже легко:
“Ми дружимо з дитинства в одній школі навчалися. Тому це була наша мрія виступати на одній сцені. Нам приємно спілкуватися, грати різні ролі. Ми часто їздимо на відпочинок у різні місця. Тому для нас це у задоволення”.
Дмитро Карачун розповів, що специфікою молодіжного театру є те, що акторський склад щороку оновлюється на 90%, адже актори закінчують навчання в Калуші і йдуть далі власною життєвою стежиною, одружуються. Натомість, ті, хто залишається, приводять своїх товаришів, знайомих, які пробують себе в акторському амплуа.
Читайте також: На Надвірнянщині горів житловий будинок
