Цiна лiтра А-95, пiдрахували експерти, має становити 14 гривень, а не 18 – 19
Цiни на нафту на свiтових ринках впали удвiчi – до 60 доларiв за барель. Позитивний ефект вiд цього вже вiдчули жителi європейських країн. За останнi чотири мiсяцi вартiсть високооктанового бензину зменшилася у Болгарiї на 14,43%, в Угорщинi – на 13,32%, Польщi – на 12,05%, Нiмеччинi – на 22,68%, Литвi – 12,08%, Румунiї – 15,21%, Iспанiї – 14,29%, Францiї – на 12,3%. А от в Українi все навпаки. Попри зменшення вартостi “чорного золота” цiна пального лише зростає – лiтр А-95 (звичайного) продають на АЗС по 17 – 18 гривень. Пiдвищення цiн нафтотрейдери обгрунтовують стрiмким зростанням курсу валюти. Мовляв, воно “з’їдає” те подешевшання, що вiдбулося через зниження цiн на нафту. Але чи це справдi так? Що нафтотрейдери закладають у цiну пального? — Станом на 19 грудня тонна литовського (“Орлен”) бензину А-95 (1333 лiтри) на українсько-бiлоруському кордонi коштувала близько 640 доларiв. Це на 70 доларiв менше, нiж за тиждень перед цим, – розповiдає експерт ринку Iван Матковський. — Варто додати, що це офiцiйна вартiсть для оптових покупцiв. Але за якою цiною купують нафтопродукти такi гiганти iмпорту, як “ВОГ Трейдинг” (заправки “WOG”) чи “ОККО-Бiзнес” (заправки “ОККО”), широкiй громадськостi невiдомо. Напевно, пропозицiя для них ще привабливiша. За цю тонну нафтотрейдер платить 198 євро акцизного податку i 20% ПДВ. За таких умов лiтр А-95 мав би коштувати не бiльше, анiж 12 гривень. Ну, додамо сюди ще вартiсть транспортування до АЗС i затрати на функцiонування роздрiбної мережi. Виходячи з наведених розрахункiв, бензин марки А-95 мав би коштувати в Українi не бiльш як 90 американських центiв. Тобто при офiцiйному курсi 15,85 грн./дол. цiна повинна становити 14 гривень за лiтр, а не 17 — 18, як тепер. — Тобто, 3 – 4 гривнi — це додатковий прибуток нафтотрейдерiв? — Виходить, що так. Тут доцiльно, на мою думку, казати про “змову нафтотрейдерiв”, що є на українському ринку, коли пiд час iнфляцiї вони штучно пiдвищують цiну на нафтопродукти, обгрунтовуючи це падiнням валюти. В умовах, коли зростає цiна на нафтопродукти i це б’є по кишенi населення, нафтотрейдери могли б складовою цiни ставити мiнiмальний заробiток. Натомiсть цього аж нiяк немає. Їхнi прибутки становлять навiть 30% вартостi пального! Тобто, нафтотрейдери мають шаленi доходи зi своєї дiяльностi. Наприклад, згiдно з iнформацiєю iнтернет-ресурсу “Insider”, доходи “ВОГ Трейдинг” i “Пром-Газ-Iнвест” (група “WOG”) у 2013 роцi становили понад 20 млрд. грн. Доходи бiзнесу Вiталiя Антонова, власника концерну “Галнафтогаз” (“ОККО”), — майже 15 млрд. грн. — Чому пальне, вироблене в Українi, продають на заправках лише трохи дешевше, анiж iмпортне, ще й в обмежених обсягах? — Справдi, цiна на нафтопродукти, виготовленi на нафтопереробному заводi в Кременчуцi (ПАТ “Укртатнафта”), мала б бути значно нижчою, нiж на нафтопродукти iмпортного походження. З цiєю компанiєю скооперованi АЗС бренду “Укрнафта”, “ANP” i “Авiас”. Вони прив’язанi до валюти тiльки в частинi сплати акцизу, натомiсть пальне виготовляють з вiтчизняної нафти. “Укртатнафта” могла б диктувати цiну на нафтопродукти i змушувати нафтотрейдерiв зменшувати свої прибутки. Натомiсть вiтчизняний виробник пiдганяє свою цiну до рiвня, яку встановлюють нафтотрейдери. Антимонопольний комiтет тут бездiяльний, тому цiна на пальне – неконтрольована на ринку. — Чи багато пального завозять з-за кордону? — За 10 мiсяцiв цього року в Українi було виготовлено, згiдно з офiцiйною статистикою, 462 тисячi тонн бензину i 666 тисяч тонн дизельного пального. Споживання ж становило 7,16 млн. т. Тут неважко порахувати рiзницю, яка “приїхала” до нас iз сусiднiх країн – 80% усього споживання паливних матерiалiв. Лiдерами постачання бензину марок А-95, А-92 є Бiлорусь, Литва, Польща та Румунiя, дизельного пального – Бiлорусь та Росiя. Солярку до України привозять навiть з Iзраїлю та Грецiї. — Чи слiд очiкувати подальшого зростання вартостi нафтопродуктiв на нашому ринку? — Усi, хто їздить за кордон, спостерiгають за падiнням цiн на пальне в Польщi, Угорщинi, Румунiї. На фонi загальної кризи в державi зростання цiн на пальне викликає багато негативних емоцiй i запитань. Звiсно, про валютний чинник треба пам’ятати. Пальне в Українi переважно iмпортного походження, тобто з-за кордону. Тi фiрми, що привозять його для продажу в Українi, розраховуються валютою. Отже, цiна прямо прив’язана до зростання валюти, i що вища цiна долара чи польського злотого, то дорожчими для нас будуть бензин чи солярка. Але слiд сказати, що закупiвельнi цiни для нафтотрейдерiв також зменшуються з падiнням цiни нафти на ринку країни-експортера. Про що вони, звичайно, мовчать. Падiння цiни на нафту у свiтi має робити дешевшими нафтопродукти, якi виготовляють на нафтопереробних заводах. Але в нас є одна бiда – слабка держава, некомпетентнi люди в контрольних органах. Тому продавцi бензину й живуть за своїми правилами.
Джерело:Експрес
