Франківський трамвай: міф чи майбутнє?

Четвер, 10 серпня 2017 11:29
На перехресті Галицької та Дністровської трамвай минає охайні торгові ряди і по австрійській бруківці тихенько заповзає в серце Франківська. 

Ратуша, аромат кави — все, як у фантасмагоричному Львові з рекламних роликів. Виявляється, будівля медакадемії виглядає ще краще під дзенькіт цього старого відреставрованого вагону. І навіть те, що відновили його на віджатому в олігархів комунальному локомотиворемонтному заводі, множить гордість за місто. «Можуть же, коли захочуть», — думаєш ти і відкидаєшся у зручному сидінні, попиваючи через соломинку квас харчосмакової фабрики. Адже попереду — прогулянка прохолодним міським парком, куди тебе майже повністю пішохідною вулицею Шевченка довезе твій вірний друг трамвай, який ніколи не запізнюється.

Зараз це звучить дивно, але в Івано-Франківську це могло б бути повсякденням. Якби не війна. Десь у цю ж пору року, але у 1894 році, влада Станіславова вирішила прокласти трамвайну колію. Ще два роки в місті сперечалися, яким саме цей трамвай повинен бути — безмоторним, кінним, чи ще яким іншим. І ось, в 1896-му, таки вирішили, що трамвай варто зробити електричним.

Роботу над проектом довірили знаменитій сьогодні німецькій компанії «Siemens und Halske». У 1908 році остаточно затвердили маршрути трамваю, які повинні були розпочинатися на сучасній Привокзальній площі, іти вулицями Вовчинецькою, Грушевського та Незалежності.

План трамвайних ліній Станіславова, початок ХХ ст.

У своїй статті краєзнавець Іван Бондарєв з посиланням на старшого колегу Михайла Головатого решту маршрутів описує так:

«На Стометрівці було перше розгалуження: одна гілка прямувала до залізничного переїзду на вул. Незалежності, інша повертала до пасажу Гартенбергів, де колія знову роздвоювалась. Вулицею Галицькою можна було дістатись до сучасного парку Військових ветеранів, на місті якого працювала торговиця бидлом, тобто крупною рогатою худобою. Кого худоба не цікавила, той сідав у інший номер трамваю та їхав вулицями Мазепи, Січових Стрільців і Чорновола до кінцевої зупинки біля… тюрми. На перший погляд, фінішна точка виглядає дещо дивною, але поруч розміщувався міський парк, і цим усе пояснюється.»

Там же Іван Бондарєв наводить гіпотезу, що проект виявився занадто дорогим і його закрили у 1909 році. Однак, інші джерела причиною зупинки будівництва вважать Першу світову війну. За словами одного із прихильників будівництва трамвайних ліній вже у сучасному Івано-Франківську Дениса Квасова, на початку ХХ століття в місті вже почали були прокладати трамвайні лінії.

«Перед Першою світовою по вулиці Січових стрільців навіть почали прокладати перші рейки. Але тоді війна плани змінила, і так і по сьогодні», — каже Денис Квасов.

Станіславівська вулиця Собеського, сьогодні — Січових стрільців.

Вартість будівництва і сьогодні є фактором, через який більшість мешканців міста ставляться до ідеї зі скепсисом. Точну суму такого проекту зараз не скаже ніхто. Але в департаменті житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківського міськвиконкому кажуть, що за кошти, витрачені на будівництво однієї трамвайної лінії, можна покрити тролейбусною мережею усі вулиці міста, по яких зараз їздять маршрутки.

«Для трамваїв потрібно: абсолютно нове депо, для нього — спеціалісти, яких треба ще навчити. А їх в Україні немає! Нова тягова підстанція — мінімум дві штуки на одну лінію (50 мільйонів гривень за одну). Нові електромережі з напругою, відмінною від тролейбусної мережі. Повна реконструкція вулиць, по яких проходитимуть лінії, бо потрібно прокладати колії, а під ними не можуть прориватися труби, як у нас люблять робити», — каже начальник відділу дорожньої інфраструктури Мирослав Федорків.

Прихильник будівництва трамваю в Івано-Франківську Денис Квасов не заперечує, що це — дорога інвестиція. Проте, за його словами, вона є цілком виправданою, адже обслуговування трамвайних мереж є порівняно недорогим.

«Тобто, треба ввалити купу грошей спочатку, але потім витрачатиметься менше. Ще один аргумент —в нас вулиці вузькі для цього. Так от, це повна фігня. Просто подивіться на фотографії трамваїв в Лісабоні. Та навіть і Львів в багатьох місцях. В нас проблема в рагулях за кермом, а не з місцем», — каже Денис Квасов.

Прихильників будівництва трамваю в Івано-Франківську надихає приклад польського Ольштина. В невеликому місті, яке сьогодні налічує 175 тисяч мешканців, трамвайну мережу зруйнували ще у 1965 році.

Трамвай в Ольштині, 1960-ті роки.

З того часу єдиним видом міського транспорту в Ольштині був автобус. Проте в середині нульових років ХХІ століття уряд міста вирішив відновити трамвайну мережу і заручився у цьому підтримкою Європейського Союзу.

У грудні 2015 року трамвай вперше за півстоліття проїхав вулицями Ольштина. Сьогодні в місті перевезення здійснюють 15 нових трамваїв на 3 маршрутах. Сучасні трамвайні лінії від початку проектувалися, як магістральні. По широких вулицях, поруч із автомобільним потоком, прокладена трамвайна колія. По бічних вулицях до неї ведуть автобусні маршрути, з яких пасажири можуть пересісти на швидший вид транспорту. Бюджету міста реалізація цього проекту вартувала 29 мільйонів євро, ще близько 94 мільйонів євро витратив Європейський союз.

Сьогодні трамваї в Ольштині перевозять понад 3,3 мільйона пасажирів щомісяця.

Але навіть якщо Івано-Франківську вдасться знайти необхідні кошти, місту прийдеться подумати, як вирішити інші проблеми, пов’язані з організацією трамвайного руху. Наприклад, в Ольштині, де трамвайні лінії створювалися заново, колію проклали широкими вулицями, окремо від автодороги. Саме тому проект виявився успішним, адже ольштинський трамвай дає пасажирам можливість швидко добратися із точки А в точку Б.

«Середня швидкість трамваю в сусідньому Львові, наприклад, не перевищує 15 км/год. Це дуже мало. А тепер уявімо трамвай в Івано-Франківську. Для швидкого руху необхідні відокремлені ділянки для колії, продумана мережа маршрутів і загалом — всю необхідну інфраструктуру доведеться будувати "з нуля". Наразі в Івано-Франківську я не бачу можливості будувати відокремлені колії. На жаль, разом із заходами, спрямованими на зменшення кількості приватного транспорту в центральній частині міста, створюються і передумови для різкого збільшення кількості цього виду транспорту (другий міст на "Пасічну" лише чого вартує)», — каже начальник служби організації та аналізу руху КП «ЕлектроАвтоТранс» Максим Сич.

На думку Максима, оптимальною системою маршрутних перевезень для Івано-Франківська була б "тролейбуси з автономним ходом + автобуси великого класу". Тому пріоритет в «ЕлектроАвтоТрансі» планують надавати саме закупівлі тролейбусів з автономним ходом — тобто, таких, які можуть проїхати певні ділянки шляху за рахунок заряду батареї. Це дозволить розширити мережу тролейбусних перевезень на вулиці, де немає контактної мережі.

Такі плани «ЕлектроАвтоТрансу» підтримують і в департаменті житлової, комунальної політики та благоустрою. За словами Мирослава Федорківа, раніше в суперечках на тему «тролейбус-трамвай» одним із аргументів була більша місткість останніх. Проте сьогодні виробники пропонують вже трисекційні тролейбуси, які дають можливість перевезти до 200 пасажирів одночасно.

Трисекційний тролейбус в місті Люцерн, Швейцарія.

«Ще один важливий плюс тролейбусів — вони в рази мобільніші за трамваї. Одні прив'язані лише до дротів, а інші ще й їдуть по рельсах. Відповідно, тролейбус може зміститися на сусідню смугу і об'їхати місце ДТП чи машину, яка заглохла. Таке трапляється часто, і у Франківську це — не проблема. А от у Львові, якщо хтось припаркувався, буквально, на 5 см виступаючи на траєкторію руху трамваю, то він уже не проїде. За півгодини за ним назбирається ще 5-7 вагонів. Це — коллапс усієї лінії, а то й кількох на годину мінімум», — каже Мирослав Федорків.

Тобто, сучасний трамвай — це щось на зразок міської електрички, саме тому трамвайні лінії зараз намагаються прокладати в обхід центральної частини міста. Однак, за словами Дениса Квасова, такий варіант в Івано-Франківську можливий. Він переконаний, що трамвай в Івано-Франківську можна використати, як приміський транспорт в південній частині міста та околицях. Зараз — це район Опришівців, БАМу, Крихівців та Драгомирчан.

«Це дасть змогу зупинити перенасичення центру населенням, адже буде доступний зв'язок з приміськими населеними пунктами. Це — масштабний проект, але він дуже реалістичний. Моя концепція — зробити трамвай чимось на зразок електрички в Німеччині. Вони дають змогу дешево і по графіку добиратися на роботу людям, які живуть не в центрі. Це дуже суттєво розвантажує середмістя, адже потік машин стає набагато меншим», — каже Денис Квасов.

Stadtschnellbahn, швидкісна міська електричка, є популярним гібридом залізничного транспорту в Німеччині. На фото — S-Bahn в Карлсруе, місті з населенням 300 тисяч осіб.

Незважаючи на всі запевнення фахових працівників у сфері міської інфраструктури, Денис впевнений, що трамвай в Івано-Франківську — це не просто думки в голос. Із посмішкою він говорить, що має чіткий намір втілювати свої плани у життя. Але не зараз, бо часи не ті. Як каже Денис: «Просто ми ще не доросли».

Юрій Присяжнюк, "Франківчани".

Перегляди 2472 разів






Loading...


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Читайте нас в соціальних мережах

Сторінка Франківчанни в FACEBOOK