Сили оборони України під час контрнаступу мали б просуватися зі швидкістю 30 км на день, прориваючи російські оборонні лінії.
Про це йдеться у статті Залужного для The Economist.
“Якщо ви подивитеся на підручники НАТО і на математику, яку ми робили (плануючи контрнаступ. – Ред.), то чотирьох місяців мало б вистачити на те, щоб ми дійшли до Криму, повоювали в Криму, повернулися з Криму і знову пішли туди і повернулися”, – зазначив Залужний.
Водночас, зазначається в матеріалі, війська та техніка застрягли на мінних полях на підступах до Бахмуту на сході, а техніку, поставлену із Заходу, розстрілювала російська артилерія і безпілотники. Така ж історія розгорнулася і на головному напрямку наступу, на півдні, де новостворені і недосвідчені бригади, попри те, що були оснащені сучасним західним спорядженням, одразу ж зіткнулися з проблемами.
“Спочатку я подумав, що щось не так з нашими командирами, тому змінив деяких з них. Потім я подумав, що, можливо, наші солдати не придатні для виконання завдань, тому в деяких бригадах я “перемістив” солдатів”, – пояснив Залужний.
Коли ці зміни не принесли результату, командувач наказав своїм підлеглим відкопати книгу, яку він колись бачив, бувши студентом військової академії в Україні. Вона називалася “Прорив укріплених ліній оборони”. Вона була опублікована в 1941 році радянським генерал-майором П. С. Смірновим, який аналізував битви Першої світової війни.
“І ще до того, як я прочитав її до середини, я зрозумів, що це саме те місце, де ми знаходимося, тому що, як і тоді, рівень нашого технологічного розвитку сьогодні вводить в ступор як нас, так і наших ворогів”, – додав головнокомандувач.
Ця теза, за словами Залужного, підтвердилася, коли він побував на лінії фронту в Авдіївці, також на сході, де росія нещодавно просунулася на кілька сотень метрів за кілька тижнів, перекинувши туди дві свої армії: “На екранах наших моніторів того дня, коли я був там, ми бачили 140 російських машин, які згоріли у вогні протягом чотирьох годин після того, як потрапили в зону досяжності нашої артилерії”.
Тих, хто втікав, переслідували FPV-дрони, дистанційно керовані і з вибуховими зарядами, які їхні оператори просто спрямовували у ворога. Така ж картина розгортається, коли українські війська намагаються просунутися вперед. Генерал Залужний описує поле бою, на якому сучасні сенсори можуть виявити будь-яку концентрацію сил, а сучасна високоточна зброя може її знищити.
“Простий факт полягає в тому, що ми бачимо все, що робить ворог, а він бачить все, що робимо ми. Для того, щоб вийти з цього глухого кута, нам потрібно щось нове, на кшталт пороху, який винайшли китайці і яким ми досі вбиваємо один одного”, – сказав він.
Цього разу, однак, вирішальним фактором буде не один новий винахід, а поєднання всіх технічних рішень, які вже існують, каже він. У статті Залужний закликає до інновацій у сфері безпілотників, радіоелектронної боротьби, протиартилерійських засобів і засобів розмінування, в тому числі нових робототехнічних рішень.
“Ми повинні використовувати силу, закладену в нових технологіях”, – підсумував генерал.
