Василь родом з гірського району Івано-Франківщини. З дитинства захоплювався спортом. Неодноразово ставав переможцем дитячих та юнацьких турнірів з вільної боротьби, загартовуючи характер, витривалість і силу волі. Саме ці якості згодом стали надійною опорою під час служби, – розповідають у Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби України.
Ще до початку повномасштабної війни він пройшов строкову службу у механізованій бригаді Збройних Сил України. У 2015 році добровольцем вирушив боронити Донеччину, виконуючи бойові завдання в районі Пісків — одного з найгарячіших напрямків того часу. Українські захисники щодня відбивали атаки противника, утримували позиції під постійними артилерійськими обстрілами та вели запеклі бої за кожен метр рідної землі. «Там було багато моїх друзів. І це допомагало впоратися з труднощами. Впевнений, що ми ще тоді показали ворогу, що перемогти нас не вийде», – згадує Василь.
Після демобілізації хлопець переїхав до Польщі, де працював у різних сферах, в тому числі в компанії, яка займалася пошуком роботи. Тут його задача полягала не лише в організації працевлаштування, а й у допомозі людям знайти своє місце на ринку праці та отримати нові можливості для розвитку. Із початком повномасштабного ворожого вторгнення в Україну, Василь повернувся додому. Спочатку працював на одному з критично важливих виробництв, підтримуючи економіку держави в непростий час.
У 2024 році, дорогою до Івано-Франківська, його увагу привернув білборд із запрошенням до лав Державної прикордонної служби України. Один телефонний дзвінок став початком нового етапу життя. Василь уклав контракт і розпочав службу в гірському підрозділі Чернівецького прикордонного загону. Згодом отримав пропозицію пройти навчання у Кінологічному навчальному центрі ДПСУ. Після успішного завершення підготовки він став кінологом і повернувся до свого підрозділу вже з чотирилапим напарником. «Я ніколи не думав, що мені так це сподобається! Працюємо в парі і вдень, і вночі за будь-якої погоди», – посміхається Василь.
Гірська ділянка кордону вимагає від прикордонників максимальної фізичної підготовки, витривалості та сили духу. Для Василя такі виклики стали звичними — багаторічні заняття спортом навчили його не зупинятися перед труднощами. Надійним другом прикордонника є бельгійська вівчарка малінуа на ім’я Бакстер. Невтомний, уважний і надзвичайно енергійний пес неодноразово допомагав виявляти та затримувати порушників державного кордону. «Від Бакстера не втечеш. У нього енергія просто не закінчується. Я сам не завжди за ним встигаю, але знаю, що він свою роботу зробить добре».
