Рік тому калушани Василь Фіцак та Олександр Коваль взялися за виготовлення сувенірів із солі.
Як розповідають солевари, ідея виготовляти сувеніри із калуської солі прийшла на думку несподівано:
“Якось під час зустрічі міський голова поскаржився, що Калуш не має власних автентичних сувенірів, і він змушений вручати офіційним делегаціям дерев`яні тарілки із написом “Калуш”, які виготовлені у Косові. На той момент ми вже випарювали сіль, і я собі подумав: а чому б не спробувати?”.
Спочатку пробували просто фасувати сіль у пакуночки, але швидко дійшли висновку, що це не дуже добра ідея. Пакунок мокрів від солі і увесь задум звівся нанівець. Тому чоловіки коригували ідею — вирішили виготовляти соляні цеглини. Увесь процес виробництва проходить вдома в Олександра Коваля, пише delo.ua
“Далі були два місяці проб і помилок. Я виготовив прес-форму і почав випарювати ропу й пресувати сіль. Та це вдалося не зразу. Спочатку сіль виходила занадто суха і не трималася купи. Потім з`ясувалося, що від температури випарювання також багато залежить. Пресовану “цеглину” я залишаю ще на якийсь часу у духовці, щоб “запеклася”. Потім ми зрозуміли, що ставити сіль безпосередньо на дерев`яну підставку недоцільно, адже сіль виділяє вологу і дерево мокріє. Тож, почав використовувати мішковину, яка утворює ніби повітряну подушку між соляною цеглиною та дощечкою. Купили сургуч, розробили власний логотип — одне слово, уже під кінець другого місяця ми нарешті побачили результат нашої праці. Логотип, до речі, планую запатентувати”, — розповідає Олександр.
Соляна цеглина має довжину 1437 мм, що символізує рік першої письмової згадки про Калуш.
“На пробу” ми виготовили 30 сувенірів: 20 з них купила міська рада, 10 — роздали і роздарували. Кілька цеглин я заніс у сувенірний магазин і вони розійшлися, як гарячі пиріжки”,— каже калушанин.
Собівартість сувенірної “цеглини” — 25-30 грн. У магазин активісти продали їх по 60 грн, а вже там реалізовували по 75 грн.
Щоб стартувати з цією бізнес-ідеєю, багато коштів не потрібно: на початок вистачить 10-15 тис. грн, щоб орендувати приміщення, купити кілька кухонних плит, посуд, випарювати розсоли та виготовляти сувеніри.
Паралельно калушани шукають невеличке приміщення у районі для створення етно-хати. Це має бути стара дерев`яна хата, може бути перехняблена — одне слово, тут має панувати дух автентичності і старовини.
“Орендуємо її і влаштуємо міні-солеварню, у якій можна буде не тільки купити сувеніри, але й пройти майстер-клас і навіть самотужки зварити собі соляний сувенір”, – розповідає Олександр Коваль.