Оксана Калетник може стати тією людиною, яка у 2012 році порятувала Компартію Петра Симоненка тільки для того, щоб сьогодні її остаточно поховати. 21 травня Калетник написала заяву про вихід з фракції КПУ у Верховній Раді.
«У цей складний для країни час партія мала б займати не аморфну позицію, а самоочиститись від функціонерів, які втратили енергію до перемоги і досі в основному прагнуть інертно спостерігати за тим, що відбувається, а не діяти, щоб змінити ситуацію», – несподівано написала комуністка (вже тепер колишня) в своїй заяві, присвятивши частину тексту неминучому торжеству марксистської ідеології на прикладі Китаю.
Що саме спонукало Калетник покинути Петра Симоненка, за якого вона нещодавно публічно відлупцювала «свободівця» Юрія Михальчишина – невідомо. Прес-служба КПУ повідомила лише про «особисті обставини» і натякнула на те, що скоро «правду про справжні причини рішення Оксани Калетник про вихід з фракції Компартії дізнаються і її виборці, і весь народ України».
«На мою думку, цілком очевидно, що сьогодні Комуністична партія піддається досить серйозному тиску, переслідуванням, і не кожна людина здатна цей тиск витримати. Я не виключаю, що причиною виходу Калетник з фракції став саме цей тиск», – заявив «Главкому» народний депутат від КПУ Олександр Голуб. При цьому він уточнив, що Калетник про причини свого вчинку колишнім колегам по фракції не розповіла: «Мені – ні. Наскільки мені відомо, іншим колегам теж не пояснила».
Для фракції КПУ вихід Оксани Калетник – це подія, яка символізує звук архангельської труби перед Судним днем. Оксана Миколаївна не тільки одна з найбагатших жінок України. Її брат Ігор Калєтнік належить до тих, хто тривалий час фінансував солодке життя вірних ленінців. В умовах, коли отримувати братню допомогу з Росії стає все проблематичніше, у КПУ – кожен олігарх на рахунку. Дуже сумнівно, щоб Оксана Калетник не порадилася з впливовим братом перед виходом з фракції, а отже її вчинок може свідчити про те, що й Ігор Калєтнік принаймні роздумує про те, щоб змінити місце політичної прописки.
Для розуміння причин, які могли спонукати Оксану Калетник залишити комуністів напризволяще, варто пам’ятати, що до парламенту вона обиралася у виборчому окрузі №16 на Вінничині (вотчина одного з найперспективніших кандидатів у президенти). Її головним конкурентом був батько Петра Порошенка. Олексій Порошенко зняв свою кандидатуру за місяць до дня голосування, і хоча він не заявляв, що знімається на чиюсь користь, все ж після його виходу з перегонів у Оксани Калетник на окрузі не лишилося серйозних конкурентів. Можливо, не випадково? Це дозволяє припускати, що впливова вінницька родина вміє знаходити спільну мову з Порошенком, тим паче тепер, коли йому пророкують головну посаду в країні.
Після виходу Калетник КПУ і її лідер Петро Симоенко потрапили у скрутну ситуацію. Річ у тім, що згідно з ч.1 ст. 58 Регламенту Верховної Ради «Депутатські фракції формуються із числа народних депутатів, обраних за виборчими списками політичних партій ТА народних депутатів, які були висунуті політичною партією в одномандатних округах». Оце слово «та» – є тією самою соломинкою, яка може зламати хребет верблюду. Воно означає, що умовою існування фракції у парламенті є входження до неї хоча б одного мажоритарника. А після виходу Калетник у фракції комуністів лишилися тільки «списочники».
За іронією долі, цю поправку під час ухвалення змін до Регламенту на початку листопада 2012 року вніс комуніст Адам Мартинюк. Ніхто не помітив міни уповільненої дії, і Віктор Янукович підписав ухвалений закон.
Щоправда, в самій Компартії жодної загрози існуванню фракції через вихід Калетник не вбачають. «Це викривлене тлумачення Регламенту – про необхідність присутності мажоритарника. Я думаю, що Регламент не може скасовувати волю народу, а, власне кажучи, виборці визначають, бути фракції чи не бути – тим, чи голосують вони за партію. Тому це все такі собі пересмикування. Тим більше, що відразу було зрозуміло, що на вибори Калетник йшла як незалежний кандидат, а не як представник Компартії. Тому жодного зв’язку між існуванням фракції і наявністю її (Калетник – «Главком») у складі фракції не існує», – переконує нардеп Олександр Голуб.
Іншої думки член регламентного комітету Верховної ради Едуард Гурвіц. «Я вважаю, що фракція Компартії була сформована незаконно. Те, що Калетник увійшла до фракції КПУ – це була хитрість. Якби вона висувалась від партії в окрузі – то тоді б норма закону була дотримана. Про це багато говорили, але спустили справу на гальмах», – заявив Гурвіц «Главкому».
За результатами парламентської виборчої кампанії 2012 року виявилося, що жоден кандидат від КПУ у мажоритарних округах до Верховної Ради не пройшов – причому це було відомо ще до внесення змін до Регламенту (в тому числі поправки Мартинюка), які поставили КПУ у неприємне, і, відверто кажучи, просто ідіотське положення. Відтак викладена в Регламенті обов’язкова умова виконана не була. І саме Оксана Калетник, яка перемогла у виборчому окрузі №16 на Вінничині, допомогла комуністам (в списку яких до парламенту пройшов її двоюрідний брат Ігор Калетник) сформувати свою парламентську фракцію, погодившись влитися до лав вірних ленінців.
На бік КПУ став і тоді ще діючий спікер ВР Володимир Литвин – можливо, далося взнаки те, що у часи буремної молодості він разом з Адамом Мартинюком працював сторожем у одній і тій же фірмі. «Не дивлячись на будь-які там недоречності чи неузгодженості у регламенті, заборонити будь-якій політичній силі, яка набрала більше 5% голосів, мати своє ядро і своє представництво, – це буде абсолютно неправильно», – заявив Литвин.
Відтак 12 грудня головуючий на засіданні Ради Олександр Єфремов оголосив про створення п’яти фракцій, в числі яких і КПУ. «Батьківщина» і «Свобода» негайно заблокували трибуну і президію, а Олег Тягнибок подав позов до Вищого адміністративного суду України про визнання протиправним створення фракції комуністів. Однак 30 січня 2013 року ВАСУ відхилив позов лідера «Свободи».
Тепер для команди Петра Симоненка ситуація повернулася до вихідної точки, проте значно ускладнена несподіваною зміною влади і електоральними втратами, які КПУ понесла останнім часом. Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, рейтинг Симоненко балансує на межі статистичної похибки (а партія взагалі не долає виборчий бар’єр) – в той час, як на виборах 2012 року КПУ набрала 13,18%. Комуністи, які багато років в усьому підігрували Росії, викопали яму самі ж собі: окупація Криму військами РФ позбавила команду Симоненка значної частини відданого електорату. Водночас революційні події сприяли піднесенню хвилі патріотизму серед українців, що теж вплинуло на показники підтримки. Зайве підтвердження масовий «ленінопад» – стихійне знесення пам’ятників вождю світового пролетаріату в десятках, якщо не сотнях, міст України, яке почалося 8 грудня 2013 р. з повалення столичного Леніна на Бесарабці.
Небезпекою для комуністів є й загроза заборони КПУ, ініційована в.о. президента Олександра Турчинова. 13 травня під час засідання Ради Турчинов перервав виступ Симоненка, який звинувачував владу в одеському побоїщі 2 травня, і пригрозив звернутися до Мін’юсту з вимогою заборонити КПУ. «Я би просив Міністерство юстиції розглянути це питання й за наявності доказів подати до суду матеріали щодо заборони Компартії України», – сказав Турчинов. Свою погрозу Олександр Валентинович виконав.
«Питання в тому, що повинна бути заборонена сама Комуністична партія. Я подав проект постанови, і давно, про те, щоб зняти її з реєстрації. 1993 року реєстрація (КПУ – «Главком») проведена неправильно. Мова йде про те, що ліві ідеї можливі в суспільстві. Але КПУ в особі Симоненка і його банди всюди стверджують, що вони вірні спадкоємці Леніна і Сталіна, і що це та ж сама партія. Але якщо це так – то вони продовжують справу найбільш бандитської партії ХХ століття. Якщо вони продовжують справу вбивці Сталіна, на чиїх руках кров мільйонів людей, – значить, така партія повинна припинити своє існування», – вважає Едуард Гурвіц.
Схоже, що так воно, зрештою, і станеться. Невблаганні закони карми в дії: Компартію знищить ідейна комуністка Оксана Калетник, яка півтора року тому її ж порятувала від помилки, зробленої іншим ідейним комуністом Адамом Мартинюком…
