Визнання неплатоспроможним “Дельта банку”, на депозитах якого більше 20 млрд. гривень українців, негативно відіб’ється не лише на банківській системі а й підстьобне інфляцію та може спровокувати соціальні потрясіння.
Економічний термін too big to fail (надто великий щоб впасти) не спрацював в українській банківській системі. Сьогодні Нацбанк визнав неплатоспроможним “Дельта банк”.
За повідомленням регулятора, головною причиною такого рішення стало “невжиття власником банку своєчасних, дієвих і достатніх заходів для поліпшення фінансового стану та приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України”.
В НБУ наголошують, що головний акціонер фінустанови Микола Лагун обрав високоризикову стратегію стрімкого зростання за рахунок придбання неякісних активів.
Більш наочним підтвердженням слів НБУ для звичайної людини може послужити стрімкий ріст фінустанови як “роздрібного банку”. Захмарні відсотки по депозитам, беззаставні кредити не зовсім платоспроможним людям, видача всім без розбору “золотих кредиток”.
Поки така, не до кінця відповідальна, стратегія дозволяла банку стрімко рости, Лагуна вважали геніальним банкіром. Але коли українська економіка спіткнулась через російську агресію, люди панічно побігли забирати свої депозити. І тут всі проблеми з капіталізацією фінустанови оголилися і стали явними. Всі швидко почали виносити депозити, а кредитний портфель, м’яко кажучи, виявився “голим”.
Як все починалося
Проблеми для клієнтів “Дельта банку” стали явними ще з літа винулого року. Біля відділень фінустанови майже у всіх містах почали утворюватися величезні черги. У жовтні місяці керівництвом банку були введені ліміти на зняття готівки в касах у розмірі 1000 гривень. У грудні такі ліміти знижені до 300 гривень в день. Банкомати “Дельта Банку” не видавали готівку зовсім.
За 2014 рік відтік гривневих депозитів з “Дельта банку” склав 4,21 млрд (-27,7%, друге місце після “Приватбанку”), а відтік доларових депозитів був на рівні $545,1 млн (-39,8%, третє місце після “Приватбанку” та Сбербанку Росії). А глава ради директорів “Дельта Банку” Олена Попова повідомляла, що банк втратив близько третини кредитного портфеля, а вкладники вилучили з банку 3,7 млрд грн і близько $500 млн.
На підсумковій прес-конференції в 2014 році глава НБУ Валерія Гонтарева назвала “Дельта банк” в числі системно важливих хоч і проблемних фінустанов. За класифікацією НБУ на 1 січня 2015 року “Дельта” займав 4 місце і відносився до першої групи банків (найбільші). Його активи оцінюються в близько 64 млрд грн.
Ще в кінці 2014 року Лагун заявляв, що планує залучити субординований кредит у розмірі $50 млн від низки іноземних інвесторів. Крім того, діючі акціонери банку, за результатами стрес-тесту, повинні збільшити його капітал на 1,2 млрд грн. Тоді Лагун пообіцяв, що угоди по залученню додаткового капіталу від акціонерів, а також субординованого боргу будуть закриті до 29 січня. Нацбанк вірив обіцянкам головного акціонера і продовжував підтримувати його на плаву.
Вже в “ліквідаційному повідомленні” регулятор зазначив, що на початку 2014 року надав АТ “Дельта Банку” кредити на підтримання ліквідності на суму 4,150 млрд. грн., а після погодження програми капіталізації банку у вересні 2014 року – стабілізаційний кредит на суму 960 млн. грн.
Глава регулятора вже після визнання банка неплатоспроможним розповіла, що банк винен НБУ 4 млрд грн. Тепер Нацбанк сподівається, що ці гроші підуть вкладникам. Загалом, за словами Гонтаревої, для докапіталізації “Дельти” потрібно приблизно 22 млрд грн..
Крім “рефінансу” і сподівання на адекватні дії акціонерів банку в НБУ розглядали план націоналізації “Дельта банку”. І Гонтарева і глава Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) Ворушилін цю ідею активно підтримували. Проте Мінфін і Яресько були категорично проти – немає грошей.
“Нацбанк бачив можливості націоналізації цього банку… Експертна рада Мінфіну розглядала можливість націоналізації “Дельти”, тому проводилася оцінка портфеля цього банку, оцінка якості активів цього банку, але у результаті було прийнято рішення, що активи цього банку, на жаль, були не найкращими”, – вже після розповіла Гонтарева.
Акціонери не докапіталізували “Дельту”, постійно витрачати “рефінанс” на банк, що вмирає, не бачили сенсу – націоналізація надто дорога і непотрібна. Про остаточне рішення щодо фінустанови ми вже знаємо – визнання неплатоспроможним.
За що будуть повертати борги “Дельти”
Нацбанк у повідомленні про визначення “Дельта банку” неплатоспроможним мабуть вперше так детально описав проблеми фінустанови. І зокрема, для невеликої абсорбації паніки повідомив, що 94% усіх вкладників банку мають вклади в межах гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми – 200 тисяч гривень, отже, вони отримають свої гроші в повному обсязі. Всього таких вкладників 554 тисячі. А клієнти з більшими за цю суму вкладами (близько 6% від кількості всіх вкладників) отримають свої гроші, але також в межах 200 тис грн.
Станом на 1 січня 2015 року об’єм депозитів фізичних осіб банку складав майже 24 млрд грн. Раніше заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик повідомив, що в разі виведення з ринку Дельта Банку обсяг компенсацій його вкладникам може скласти 15 млрд грн. “23 млрд грн – сума всіх депозитів в Дельта Банку, але не всі вони підпадають під відшкодування. Під відшкодування підпадає 15 млрд грн”, – уточняв він.
Директор фонду Ворушилін підтвердив цю суму можливих виплат і зазначив, що віддавати гроші доведеться більш ніж мільйону вкладників. “У неї 15 млрд гривень виплат і більше мільйона вкладників. Я не в захваті від того, що таке “щастя” може на нас звалитися”, – заявляв він ще до сьогоднішнього рішення по банку.
Загалом, станом на 1 лютого цього року, Фонд гарантування вкладів фізосіб мав фінансові ресурси на 16,8 млрд. грн. “Насправді, це не дуже великі залишки, враховуючи, скільки нам належить виплатити”, – заявляв на початку лютого глава фонду.
В середині лютого Ворушилін розповідав журналістам, що фонд збирається позичати гроші в НБУ, бо на виплату вкладникам “Імексбанку” (27 січня ввели тимчасову адміністрацію) грошей вже немає. Для виплати грошей вкладникам “Імексбанку” потрібно 5 млрд грн. Щоправда він уточнив, що живих грошей немає, але вони закладені в держбюджет.
Дійсно в держбюджеті-2015 для ФГВФО закладено 20 млрд грн., які фонд буде брати в кредит у НБУ під 14% річних. Щоправда, Нацбанку ці гроші теж треба десь знайти і не виключено, що їх просто надрукують, знову підганяючи інфляцію.
Також раніше Гонтарева заявляла про дві кредитних лінії для фонду в 2014 році – на 10,2 млрд і 9,95 млрд грн. За словами Ворушиліна, перша сума вже витрачена, а друга буде витрачена за півтора місяці, бо саме зараз почалися виплати по великим банкам – VAB, CityCommerce Bank та великій кількості маленьких фінустанов.
Отже 20 млрд грн, які повинні виділити фонду в 2015 році ще розраховувались без припущення, що такий гігант (який давно вже хитався) як “Дельта банк” впаде. І навряд з цієї суми залишиться 15 млрд для клієнтів останнього. Тобто фонду доведеться знову брати в НБУ, а регулятору, мабуть знову доведеться друкувати для цих цілей гривню.
Як бачимо історія падіння “Дельта банку” не була несподіванкою ні для кого. Сподівання на порятунок банку Нацбанком тільки відтермінували проблему, хоча не дати шанс акціонерам врятувати фінустанову теж було б нерозумно.
Проте зараз ми отримали величезну суму, яку потрібно повернути мільйону вкладників. І, скоріш за все, ця сума буде надрукована регулятором і за рахунок неї доведеться збільшити витрати держбюджету. Вона ж і далі підстьобне інфляцію.
А за умов жорсткого контролю МВФ і вимог різати і контролювати все, що можливо, “Дельта банк” стане черговою “кісткою в горлі” уряду та Нацбанку. А враховуючи мільйонну армію вкладників банку, мажна не сумніватися, що смерть “Дельти” супроводжуватиметься і серйозними соціальними заворушеннями.
