Відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації хочуть дати ФОПам, волонтерам, водіям, які перевозять гуманітарні вантажі, працівникам оборонного, агропромислового комплексів і взагалі всім працевлаштованим на чинних нині підприємствах. Натомість тих, хто відмовляється служити, а також втік із країни, пропонують позбавляти громадянства, пишуть Версії
Про це свіжий законопроєкт № 7381, який 17 травня внесли в Раду троє депутатів від “Слуги народу”. У той же час Президент продовжує воєнний стан і загальну мобілізацію до Дня незалежності України.
Автори зазначають, що таким чином допомагають неготовим захищати Україну зі зброєю в руках не втікати з країни і не ховатися від можливої мобілізації, а виконувати іншу роботу для підтримки і зміцнення економіки та обороноздатності держави.
Формально, така ідея дозволила б усім військовозобов’язаним “не бігати” від військових комісарів та спокійно проїжджати блокпости, а також суттєво збільшила б кількість самозайнятих фізичних осіб-підприємців. Але тут більше “але”. І це не лише “країна фопів”. Аналізуємо законопроєкт.
Кого пропонують звільнити від призову?
Нардепи пропонують доповнити ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” і додати до переліку категорій, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:
- працівників підприємств оборонного, агропромислового комплексу;
- працівників інших офіційно працюючих підприємств;
- підприємців;
- осіб, які офіційно займаються волонтерською діяльністю;
- осіб, які офіційно здійснюють перевезення гуманітарної допомоги.
Тобто, фактично, підстави відмовитися від призову матимуть усі працевлаштовані особи. І навіть вчорашні непрацевлаштовані – завтрашні ФОПи.
Що не так із потенційною “країною ФОПів”?
Автори законопроєкту вважають, що країні варто перестати “ганятися за кількісними мобілізаційними показниками”, а зміцнювати економіку, а отже – й обороноздатність.
Таким чином, поки міністр оборони Резніков розраховує на мільйон людей, які долатимуть ворога, може з’явитися додатковий мільйон ФОПів або ж волонтерів.
Адже навіть у воєнний час кожен охочий в Україні за 10 хвилин через “Дію” може відкрити ФОП, а наступного дня закрити. Або ж не закривати і майже не платити податки у війну та через певний період претендувати на державну підтримку з чергової програми допомоги (Зараз прикусили губу всі ухилянти, які купили довідки про непридатність та були затримані на кордоні).
Так само із “офіційною волонтерською діяльністю”. Оформити волонтерство після навіть невеликої допомоги проблем не виникне ні в кого. Більше того існуватимуть ризики видачі таких документів за корупційну винагороду.
По суті, законотворці пропонують доукомплектовувати Збройні сили лише добровольцями.
Лагідна мобілізація
Мобілізацію в Україні хочуть перевести у формат “за власним бажанням”.
Центрам комплектування (військкоматам) пропонують здійснювати призов, “враховуючи передусім, морально-вольові якості кандидата на призов (мобілізацію), письмове підтвердження добровільної готовності зі зброєю в руках захищати Вітчизну, а також висновки військово-лікарської комісії щодо придатності за станом здоров’я для проходження військової служби”.
Яким чином мають враховувати морально-вольові якості кандидата, законопроєктом не визначається. Як і можливість застосування подвійних стандартів до цих якостей.
Натомість тих, хто письмово відмовиться від призову, хочуть позбавляти громадянства.
Кого ще можуть залишити без громадянства?
Громадянства планують позбавляти й тих, хто під час війни виїхали до росії, а також військовозобов’язаних, які без поважних причин виїхали за кордон і не повернулися впродовж 30 днів.
Така пропозиція повторює попередні ініціативи і помилки.
Перше, вона є неконституційною. Відповідно до Конституції України та ЗУ “Про громадянство України”, заборонено позбавляти громадянина України громадянтсва.
Як бути тоді із примусово вивезеним до росії мільйоном українців? Ця норма не може застосовуватися, адже без того знедолені люди, які були фактично викрадені, будуть ще й позбавлені громадянства України. Погодьтесь, не дуже гарна ідея.
Друге, перелік поважних причин, які дозволять залишатися за кордоном більше 30 днів без втрати громадянства (заборона на виїзд з країни перебування, стихійні лиха, катастрофи, аварії, відрядження, офіційна робота за кордоном, перебування на стаціонарному лікуванні чи інші обставини, які перешкоджають виїзду з країни перебування) є нечітким. Формулювання “інші обставини, які перешкоджають виїзду з країни перебування” може трактуватися і застосовуватися у кожному випадку по-різному, що сприяє корупційним ризикам.
Третє, в законопроєкті –”можуть бути позбавлені громадянства”. Відповідно, а можуть і не бути позбавлені за ці ж діяння. На практиці знову відкривається поле для корупційних зловживань.
Захист від примусового відчуження
Якщо у громадянина (або сім’ї) єдиний транспортний засіб, або ж авто використовується для підприємницької діяльності чи для перевезення гуманітарної допомоги, його не можуть примусово відчужити.
Це пропонують передбачити народні депутати. Натомість, як саме будуть встановлювати, що конкретним авто перевозили гуманітарку чи використовували у підприємницькій діяльності, проєкт не вказує.
Крім того, планують встановити умови, коли не буде вилучатися житло – у розрахунку 21 квадратного метра загальної площі на кожного зареєстрованого, або проживаючого за відповідною адресою та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.
Поки ж в Україні про вилучення житла або ж автівок (крім випадків нетверезих водіїв за кермом у війну) не йшлося.
Загалом із законопроєкту випливає, що захист країни перетворюється із обов’язку в бажання: служба за бажанням, морально-вольовими якостями та письмовою згодою, але під загрозою позбавлення громадянства.
Інститут законодавчих ідей вважає, що впроваджувати такі “новели” в умовах триваючої війни є досить ризикованим кроком. Законопроєкт видається більш популістським, аніж реальним механізмом покращення проведення мобілізації, особливо, зважаючи на існуючі недоліки, корупційні ризики та можливість порушення конституційних прав громадян.
