“Найголовніший результат українських президентських виборів – це не те, що президентом обраний П.Порошенко, – пише економіст Андрій Ілларіонов у блозі на сайті Радіо “Эхо Москвы”. – І не те, що вперше українського президента обрано в першому турі.
І навіть не те, що Ю.Тимошенко зазнала серйозної поразки, що ставить під сумнів її шанси на подальшу участь у політичному житті України на перших ролях.
Найголовніший результат учорашніх президентських виборів – це формально-юридична смерть путінського міфу про т.з. «розкол» України на західно-центральную і південно-східну частини, на «западенців» і російськомовних, на «Бандерівщину» і «Новоросію».
Це похорони путінського плану щодо розділу України.
Це остаточне завершення 20-річного періоду «українізації», важливого етапу на шляху вестернізації і європеїзації України, про які мова йшла тут.
Вперше за два десятиліття виборів у незалежній Україні глава держави обраний не голосами жителів Сходу України проти голосів жителів її Заходу і не голосами жителів Заходу проти голосів жителів її Сходу.
Уперше президент України обраний голосами всієї України, голосами жителів усіх великих українських макрорегіонів.
Більш того, перші чотири кандидати в президенти України за кількістю отриманих ними голосів на нинішніх виборах (П.Порошенко, Ю.Тимошенко, О.Ляшко, А.Гриценко, незалежно від деталей їх програм і персональних особливостей) політично є Заходом і Центром України, не її Сходом і Півднем. За сумарною кількістю отриманих ними голосів (приблизно 83% – за даними екзит-полів) це означає абсолютну перемогу національного вибору українськими громадянами західного варіанту розвитку єдиної України. Кількість голосів, отриманих найбільш популярним кандидатом, якого можна розглядати як кандидата «Сходу» С.Тігіпка (4,8%), а також найбільш популярним путінським кандидатом М.Добкіним (2,1%) означає, що проекти В.Путіна щодо захоплення України, щодо встановлення контролю над Україною, щодо розділу України зазнали нищівної поразки.
Іншими словами, проміжним підсумком десятимісячної путінської війни проти України – попри неодноразові заяви путінських пропагандистів про нібито його неймовірні «успіхи і перемоги» – став тотальний крах планів Путіна в Україні.
Україна не стала бандерівскою.
Або антиросійською.
Україна, практично вся Україна, стала антипутінською.
І орієнтованою на інтеграцію в західний, тобто в сучасний світ.
