Івано-Франківськ, – як кажуть в народі – це маленький Львів. Провінційне містечко з великим серцем і з людьми, біля яких тепло…
Містечко, що завжди виділялось своєю автентичністю, креативністю і мудрістю. Воно дало наснаги та кохання великим українцям, що на десятки століть прославили свою малу батьківщину в поезії та піснях, які на крилах музи навіть з найвіддаленіших куточків планети несуть нас у центр Прикарпаття.
Станіславів завжди мав чим і ким пишатись, ніколи не бідував на творчих особистостей. І дні сьогоднішні – не виняток. Тут сформувалась власна поетична еліта, котра запроваджує літературний рух та пропагує любов до слова.
Відтак кожен небайдужий франківець, якого вабить рима, з легкістю може відвідати поетичні читання, які тут стабільно проводять кожного місяця.
В якому ВНЗ ти навчаєшся, скільки тобі років, хто ти за соціальним статусом і який маєш творчий «стаж» – поняття абсолютно не важливі. Читання відбуваються за принципом: «Пишеш?! Не бійся поділитись цим з оточуючими».
Відтак часто заходи такого типу відбуваються в університетських аудиторіях, як от «Обласні творчі вечори», що за традицією проводять в університеті права імені Короля Данила Галицького. Це – масштабне свято поезії та музики, яке під своєю егідою збирає чимало талановитих бардів та піїтів з Прикарпаття та сусідніх областей. В наступному році студентська рада цього вишу планує зібрати молодих та найкреативніших з усіх регіонів України.
Популярними є і «літературні частування» – посиденьки у кав’ярнях та затишних ресторанах, що дозволяють зосередитись на магії слова у компанії з солодощами та гарячим чаєм.
Коли погода тішить – літературники проводять під відкритим небом . А ще поширені квартирники, свого часу мейнстрімом серед поетів була «Кімната Фенікса» – місце, що збирало в своїх стінах велику кількість творчих і натхненних, які ділились силою слова і музики…
Усі ці заходи завжди минають в дружній та теплій атмосфері, а головне – вони об’єднують і дарують платформу для нових починань та здобутків. Серед учасників немає новачків і затятих римоплетів, – усі рівні і кожен може повчитись чогось один в одного, адже підґрунтя будь-якої творчості – то спогади і життєвий досвід.
Юрій Дубина – поет, бард :
«Франківськ я люблю. Таке собі неймовірно затишне місто, привітне у будь-яку пору. Про нього можна писати цілі романи, не говорячи вже про есеї. Відвідую час від часу і літературники, і квартирники. Не надто часто, правда. Але чудова можливість не лише поділитися своєї творчістю, але й поспілкуватись із багатьма цікавими людьми.
Що мене надихає? Багато всього, насправді: випадкові слова, фрази, моменти, творчість інших, якісь почуття, відчуття. Ну, і звісно ж, жінки. Та й пишеться здебільшого про них і для них»
Вікторія Ждан – поетеса:
«Моя подруга називає наше місто Сан-Франківськ. І справді, в цьому місті завжди сонце(навіть якщо дощ)
Франківськ – місто, яке безмежно надихає,
та ще більше я люблю його за те, що тут безліч творчих людей, які завжди прагнуть самовдосконалення. Не раз я організувувала та відвідувала всілякі музично-творчі вечори і саме там я відчуваю себе живою, адже ті люди, які приходять туди, дарують крила.
Місто, в якому завжди сонце. Його не можна не любити.»
{gallery}lra{/gallery}
