Сила духу – це одна з характеристик, яка так притаманна українським жінкам, особливо матерям, які готові заради своєї дитини на все. Як повідомляє НОВА Тернопільська газета, чотири дні, сто двадцять кілометрів,босоніж подолала Ольга Попович, щоб випросити у Бога ласку, аби її син Василь повернувся живим із зони АТО.
Жінкам-матерям, діти яких знаходяться в АТО дуже нелегко. Пані Ольга дуже переживала за свого сина, проте вона не втрачала надії. Жінка дуже вірить в силу молитви. Пані Ольга не переставала благати Бога повернення додому сина та про його щасливу долю. Молилася сама та зверталася до всіх знайомих з проханням, аби теж молилися за її сина. Мати вирішила піти у прощу до Зарваниці 28 серпня 2014 року.
Коли людина йде в прощу і жертвує Богу якесь своє намірення, Він ніколи не відвернеться від неї, ніколи не погордує тим проханням. Скільки відбувається різних чуд, які ми вперто намагаємося не помічати, думаючи, що Бог не діє, що це тільки ми все можемо… Думати так є найбільшою помилкою, адже як пише у Соборному посланні св. апостол Яків (4; 6) «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать».
Так сталося і у випадку з пані Ольгою. Вночі 24 серпня батальйон, в якому служив її син Василь, був обстріляний «градами» з території Росії, а через три дні потрапив в іловайський «котел». Розвідка доповіла, що на них прямим ходом ідуть танки, а їм було заборонено стріляти, що могло б призвести до великих людських втрат. У зв’язку з цим командир прийняв рішення самовільно покинути бойові позиції. Жертва матері не була марною, після того як пані Ольга повернулася з прощі додому, на наступний день повернувся і її син.
Жінка вдячна Богові за те, що Він попіклувався про її сина. Цього року вона знову буде йти до Зарваниці, щоб подякувати Богові за те, що її син повернувся додому живим.
