Національний банк України планує ініціювати зміни до законодавства, які зроблять неможливим дострокове зняття депозитів населенням.
Також регулятор планує в чотири рази збільшити вимоги до розміру мінімального регулятивного капіталу банків. Про це йдеться в «Концепції реформи банківської системи України до 2020 р.», пишуть «Вести».
До 2018 року від банків збираються вимагати наростити капітали до 500 млн грн. (З наступного року півмільярдна вимога повинна торкнутися новостворюваних фінустанов), а до 2020 – до 750 млн грн. Поки власникам українських банків для продовження роботи досить вкласти в них 120 млн грн. Але навіть це роблять не всі: на 1 квітня 2014 вимога щодо капіталізації не виконувалася 27 банками. До слова, умову про півмільярдний капітал зараз би виконав лише 51 банк зі 180 діючих, а про капітал у 750 млн грн – 31.
Змушуючи власників банків більше вкладати у свої структури, НБУ наполягатиме на скороченні їхніх кредитних ризиків. Якщо зараз фінустановам дозволяється надавати в одні руки (на одну структуру) фінансування не більше 25% розміру капіталу, то до 2020 планку знизять до 15%. До слова, чиновники поки не планують посилювати вимоги з кредитування акціонерів банків, яким і далі буде дозволено отримувати до 5% капіталу своїх фінустанов.
До речі, банкірів змусять ретельніше звітувати про своїх власників: якщо зараз вони надають інформацію (центробанку та громадськості) про власників 10% і більше акцій, то скоро почнуть повідомляти про всіх, хто тримає від 2%.
Хоча ці вимоги і стосуватимуться всієї банківської системи в цілому, але мало зачеплять найбільші банки країни. Для них збираються написати персональні правила життєдіяльності і жорстко стежити за їх виконанням. З одного боку великим банкам доведеться дотримуватися більш жорстких умов, але з іншого, вони зможуть розраховувати на більш оперативну і системну допомогу з боку НБУ в кризові моменти. «Для рекапіталізації системних банків, подальше функціонування яких буде визнано доцільним, необхідно розглянути можливість створення особливого фонду разом з міжнародними фінансовими інститутами», – йдеться в документі Нацбанку.
Пріоритетом Центробанку в найближчі п’ять років стане підтримка системників, а також банків з іноземним капіталом. Одне із завдань банківської реформи – це збільшення частки іноземного капіталу в нашій банківській системі з нинішніх 33,5% (за даними на 1 травня) до 50%. І одночасне скорочення держсектора – з 20% до 10%.
Кінцева мета чиновників та ж, що й завжди: скорочення вартості кредитів. Вони розраховують, що європейські банки нарешті зроблять те, чого не змогли за останні десять років своєї роботи в нашій країні – спочатку опустять ставки за депозитами (за розрахунками НБУ – до 3-4% річних), а потім і за кредитами – до 7-9% річних. При цьому в Концепції реформування НЕ прописується, яким чином це може бути зроблено.
Зате з неї стає ясно, як влада збирається утримувати кошти населення в банках. Нацбанк планує ініціювати зміни до чинного законодавства, які унеможливлять дострокове зняття депозитів населенням. «Але окремими нормами можуть бути створені ощадні депозити, за якими дострокове зняття буде дозволено. Національний банк також ініціюватиме подальше впровадження накопичувальної частини пенсії, яка дасть поштовх розвитку ринку довгострокових облігацій і забезпечить довгострокові ресурси банкам», – підкреслюється в документі НБУ.
По суті, планується введення диференційованої системи вкладів для населення: з одних кошти дозволять знімати в будь-який час, а з інших – лише після закінчення терміну депозиту.
До речі, щоб розуміти, які банки найбільше залежать від грошей населення, чиновники планують впровадити для фінустанов новий економічний норматив. Швидше за все, до його виконання будуть прив’язуватися додаткові вимоги. Напевно в Нацбанку захочуть жорсткіше контролювати фінустанови, які відіграють важливу роль у житті людей.
Голова Нацбанку Степан Кубів розповів, що з початку 2014 року з банківської системи витекло депозитів на 86 млрд грн, або 19,2% вкладів, передає UBR.
«Коли відтік почав стихати, а ситуація заспокоюватися, і в центральній та західній Україні ми стали «виходити в нуль», і пішов навіть невеликий приплив вкладів населення. Але тут почалися проблеми на сході, і ми знову зіткнулися з відтоком коштів», – окреслив він ситуацію.
Загальну нестачу ліквідності банків керівник НБУ на поточний момент оцінює в 56-86 млрд грн. І розраховує, що вона буде компенсуватись, у тому числі і за рахунок додаткових вливань акціонерів.
Кубів також зазначив, що цього року кошти з банківської системи вимивалися не тільки вкладниками, а й акціонерами фінустанов та їх партнерами. «Близько 20 банків вивело з країни близько 240 млрд грн. Причому це в основному банки, так званої низької категорії (десь і просто «мийки»)», – підкреслив він.
Згідно з даними Нацбанку, на 1 травня 2014 загальний депозитний портфель банківської системи становив 669,1 млрд грн: 232,4 млрд грн припадало на вкладення корпорацій і 436,8 млрд грн – на вклади населення. Велика частина вкладів громадян розміщена на гривневих рахунках – 221,1 млрд грн (еквівалент 215,7 млрд грн – на валютних).
