Сапер із Івано-Франківщини Володимир Сірко майже два десятки років служить у лавах Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Під час виконання бойового завдання він отримав важке поранення, внаслідок якого втратив руку.
Історією сапера поділилися на сторінці ДСНС України.
Володимир Сірко працює в ДСНС із 2006 року. Свій професійний шлях розпочав у період формування піротехнічної групи. Перший серйозний досвід здобув під час розмінування складів у Новобогданівці. Зізнається, що тоді ще не до кінця усвідомлював, що означає бути сапером.
Реальність виявилася значно складнішою: відповідальність за кожен крок, концентрація на межі можливостей і розуміння, що помилка може коштувати життя.
У 2015 році він уперше потрапив у зону бойових дій — працював у Костянтинівці, згодом виконував завдання у Станиці Луганській, Донецьку, Авдіївці та Мар’їнці. Після 24 лютого 2022 року навантаження та масштаби загроз зросли в рази. Робота піротехніків стала критично важливою для безпеки людей на деокупованих територіях.
У грудні 2023 року під час виконання завдання в одному з населених пунктів Херсонщини, який був усіяний касетними боєприпасами, Володимир Сірко отримав поранення. Його врятували бронезахист і медичний розрахунок, що працював поруч. Саме цей день став межею між «до» та «після». Наслідки травми були серйозними — лікарі змушені були ампутувати руку.
«Спочатку було складно прийняти, що руки більше немає. Опанування протеза вимагало відчуття контролю, кожен рух потребував концентрації та терпіння», — ділиться сапер.
З часом рухи стали впевненішими, а протез — частиною нової реальності.
Після лікування він повернувся на службу. Каже, що ключову роль у цьому відіграла підтримка колег і керівництва:
«Колектив лікує. Коли ти розумієш, що потрібен, що тебе чекають – це дає сили відновлюватися».
Втім, повернувся він уже іншою людиною — зі зміненим розумінням себе:
«Я зрозумів, що сила в тому, щоб прийняти себе нового і рухатися далі».
Сьогодні Володимир Сірко — помічник начальника ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області з питань ветеранської політики. Власний досвід допомагає йому глибше розуміти потреби тих, хто повертається зі служби зміненим — і фізично, і внутрішньо.
