В світлі останніх політичних подій, які відбуваються в країні ми бачимо не лишень здвиги та зміни геополітичних платформ, але й внутрішньополітичні перегрупування.
Україна ввійшла в стадію президентських перегонів, які, в свою чергу, також внесли зміни в політичну карту країни. Один з лідерів Майдану, мова буде йти про Петра Порошенка, не маючи власної політичної сили та «боєздатної команди», досить вдало зманеврував у сторону «Удару».
Організована структура, позитивний імідж та персональна неспроможність її лідера до міжпартійної боротьби, створили сприятливі передумови для того, щоб Петро Порошенко підпорядкував собі дану структуру. Мабуть, така зміна стала одним з найуспішніших кроків «Удару» і водночас, його кінцем. Вже під час самого процесу формування виборчих штабів у регіонах, для всіх став очевидним той факт, що всі кадри виборчої структури підбираються з числа «старих представників» команди Петра Олексійовича. Не так важко здогадатись, що після перемоги на президентських виборах Порошенко або перейменує цю структуру, або створить на її основі іншу – «ручну». Ризиків щодо протидії «ударівців», звісно ж, що він не передбачає, оскільки вдало відкупився від Кличка мерівським кріслом міста Києва. Отже, скоріш за все, незначна частина активістів партії відійде, а всі решта поринуть в ряди «вірних штиків» Петра Порошенка.
Більш цікавіші баталії розвернулися на теренах Івано-Франківського краю. Перспективи можливого подальшого розколу «Удару» тут, на разі, мало кого хвилюють. На першу лінію нашої уваги виходить протистояння двох команд: Юрія Солов’я та Романа Чернеги. Давня внутрішньопартійна дискусія, все частіше, набуває рис відвертих протистоянь. Не так давно, ми стали свідками бажання Володимира Чорноуса взяти особисту участь у передвиборчій боротьбі по 83 округу. Такий крок був більш чим виправданий і логічний, оскільки даний кандидат зберіг діючу електоральну підтримку, з попередньої виборчої компанії і мав всі шанси потрапити до трійки лідерів виборчих перегонів. Однак, вчорашня заява Романа Чернеги шокувала всіх і внесла сумніви в оточенні громади: «УДАР не буде висувати кандидата на проміжних виборах до Верховної ради у 83 виборчому окрузі, оскільки ми стояли на барикадах не за посади та мандати, а за зміну системи. Саме заради цього віддала життя Небесна сотня. Сьогодні ж хтось намагається нав’язати нам «гру» за старими правилами, коли перемогу в більшості мажоритарних округів отримували не ідейні люди та патріоти, а тушки, олігархи та грошові мішки.»- сказав Роман Чернега.
З цих слів виникає питання: кого мав на увазі Роман висловлюючись «тушки, олігархи та грошові мішки»? І яке відношення до цих слів має Володимир Чорноус?. Очевидним стає факт, що в даному випадку ключову роль відіграє лідерський конфлікт між Чернегою та Солов’єм. Адже саме по цій причині Чорноус, як представник команди Юри Солов’я, став заручником ситуації та одноосібних рішень голови обласної організації.
«Позиція Чернеги – це, всього – на всього, його особиста позиція, а не офіційна позиція партії. Насправді УДАР – це сучасна демократична партія, а не єзуїтський орден фюрерського типу. Жаль, що не всі це розуміють.» – сказав Володимир Чорноус.
Отже, з вищесказаного, залишається сподіватись, що Володимир Чорноус, все ж таки, прийме участь у до виборчій боротьбі. А партії «Удар», в цілому і її представникам, вдасться знайти своє «місце під сонцем».
