Буду говорити непопулярні речі, але треба вміти визнавати помилки і вчасно їх виправляти. Безлад, протистояння та масові заворушення на Сході можна було б уникнути. Принаймі не дозволити наростанню ескалації конфлікту. Кроки діючої влади, з перших же днів, зовсім не носили державницький характер, а суто владоокупаційний.
Засліплені власними амбіціями вони не лишень не спрямували своїх зусиль на розширення діалогу з громадськістю Східних областей, але й олзірвали той крихкий звязок, який існував до їхнього приходу. Не так важко було зорієнтуватися в тій ситуації, що населення Східної України, завдяки інформаційним війнам, не до кінця розуміло події, які відбувалися на Майдані. Крім того, їх стала бентежити ситуація ігнорування їхніх же потреб та інтересів з боку нової влади, ліквідація мовного закону та повне руйнування силових та правових структур. Отже, нема жодних сумнівів в тому, що така недалекоглядність в діях українського політикуму, створила всі сприятливі передумови в середовищі українського суспільства для російського окупанта. Біда в тому, що слова розходяться з дійсністю: “Народний уряд” з широким представництвом областей і представників різних політичних сил-згуртував би Україну. Натомість, вкотре, український народ заплатить високу ціну за чужі помилки і недолугість чужих амбіцій.
