Ще з дитинства нас вчать як ми повинні поводитись, як говорити, що добре, а що зле… Ми настільки звикаєм до певних суспільних норм, що з часом просто перестаємо їх критично сприймати. Ми часто робимо те, що від нас вимагають, те, що від нас очікують.
Мабуть всі пам’ятають як в дитинстві нам намагались нав’язати модель поведінки інших: «Будь чемна! Так робити не можна. Он, подивись, який Вітальчик чемний» чи «Не поводься так. Ти ж дівчинка». А це уже починалося наше ознайомлення з суспільними нормами, виховання у нас певних цінностей та норм поведінки. Розпочинався наш процес соціалізації.
Процес соціалізації індивіда відбувається все життя. Соціалізація сприяє формуванню в людини типових знань, цінностей і норм, що є характерними для кожного члена суспільства. Тому соціалізацію особистості можна розглядати як сходження від індивідуального до соціального. Проте соціалізація передбачає індивідуалізацію, оскільки людина засвоює існуючі цінності вибірково, через свої інтереси, світогляд, формуючи власні потреби, цінності. Справді, засвоєння і виконання певних суспільних норм і правил поведінки залежить від наших характерів. Скажімо, всі знають, що красти погано, нас цього вчать. Є люди, які справді ніколи не будуть красти, в них це міцно закладено в свідомості і навіть не знаю, які обставини життя могли б заставити їх це робити. А є також такі, для яких крадіжка – це норма життя, вони звикають до цього процесу. Тому, соціалізація як така, як на мене, не має такого великого наступу на індивідуальність людини.
Насправді, кожна людина, мабуть, по-різному відчуває себе в суспільстві. Хтось любить компанії, йому подобається товариство інших, хтось спокійний і любить проводити більше часу на самоті. Є люди, які мають тверді погляди і переконання стосовно власного життя і не збираються змінювати їх, незважаючи на суспільну думку, є такі, що під впливом тиску з боку інших, починають себе вести так, як від них цього вимагають. Тобто діє явище конформізму та нонконформізму, які активно вивчаються соціальною психологією. Як зазначають психологи, конформізм може розглядатися як негативне явище, коли особистість втрачає можливість виявляти свою індивідувальність, самобутній стиль мислення та поведінки. Протилежним до конформізму є нонконформізм (відстоювання індивідуальної свободи, відмова від поведінкових норм, цінностей, що поділяються іншими). Північноамериканські і європейські соціальні психологи, виховані в традиціях своїх індивідуалістичних культур, частіше використовують для позначення підпорядкування негативні ярлики (конформізм, поступливість, підпорядкування), ніж позитивні (соціальна сприйнятливість, чуйність, здатність до співпраці, до роботи в групі).
Шкода, що є деякі особи, які плутають бажання посперечатися з нонконформізмом. Насправді, нонконформіст – це не та людина, яка постійно сперечається з кимось, бажаючи довести сою правоту, це просто та особа, яка має свої погляди і переконання про життя, а насамперед, цінності, від яких неготова відступитись, незважаючи на тиск з боку інших.
Цей тиск може бути явним та неявним. Інколи людина може не розуміти того, що на неї впливають… Цікавими є дослідження науковців про масову культуру та формування людини в ній. Масова культура посідає усе більш вагому роль у культурному житті. Її основна соціальна функція – задовольняти за рахунок використання специфічних культурних форм масові культурні потреби. Більшість людей сприймає світ за допомогою стереотипів, які створюються засобами масової інформації, книжками, музикою, кіно. Масова культура дає можливість людині орієнтуватися у найбільш типових ситуаціях.
Масова культура є одним із засобів маніпулювання свідомістю. Маніпулювання – це вид інформаційно-психологічного впливу, що спрямований на зміну напряму активності громадськості, її ідей, думок, поглядів, який здійснюється таким чином, що залишається непоміченим нею. Насправді, гляньмо на те, що ми читаємо, дивимось та слухаємо. Є велика кількість інформації, яка нам просто непотрібна. Ця інформація сприяє формуванню, як би це жорстоко не звучало, типових людей, людей, які не думають, які погоджуються з тим, що їм подають. Напевно, комусь просто невигідно, щоб людина думала, задавала питання, критично ставилася до дійсності.
На жаль, в нашому суспільстві втрачається цінність окремої людини. Зберегти індивідуальність є дуже тяжко, але тільки сильним та наполегливим все і завжди вдається.
Автор:Катерина Волошин
