У Франківську з’явилася анатоційна дошка дисиденту Валентину Морозу. ФОТО

16 квітня – друга річниця смерті Валентина Яковича, тож відкриття пам’ятної дошки присвятили до цієї дати. У рамках програми «Івано-Франківськ – місто героїв» на...

16 квітня – друга річниця смерті Валентина Яковича, тож відкриття пам’ятної дошки присвятили до цієї дати.

У рамках програми «Івано-Франківськ – місто героїв» на вул. Коновальця, 141, встановили пам’ятну дошку українському дисиденту, громадсько-політичному діячу, історику, політв’язню радянських тюрем Валентину Морозу.

Про це повідомляють на сайті міського голови Руслана Марцінківа

pp 0620 scaled
pp 0617 scaled
pp 0712 scaled
pp 0710 scaled

Життєвим кредо Валентина Мороза можна вважати слова: «Світ без України мене не цікавить! Україна і український інтерес мусять бути у цьому світі». Він – автор великої кількості наукових і науково-популярних робіт з історії України, фахово займався дослідженнями історії українського національного руху в ХХ ст. Також написав тритомну працю «Україна у двадцятому столітті» (2005–16).

pp 0693 scaled

Як згадує ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда, постать дисидента стала символом незламності та прагнення до української незалежності для поколінь.

«Для Прикарпаття він є знаковою особистістю, бо об’єднав навколо себе дуже багато цікавих людей. Вони підтримали його ідеї й навіть після арештів продовжували свою боротьбу. Він започаткував цілу хвилю боротьби за українську ідею. І нагадує про одне: в умовах боротьби ми повинні об’єднуватись. В єдності ми дуже сильні», – говорить ректор.

pp 0705 scaled

Довідка: Валентин Якович Мороз (15.04.1936–16.04.2019). Український дисидент, громадсько-політичний діяч, історик, політв’язень радянських тюрем (1965–69, 1970–79 рр.). У вересні 1964 – серпні 1965 рр. був викладачем в Івано-Франківському педагогічному інституті.

У 1964–65 рр. сформував та очолив неформальні дисидентські гуртки в Луцьку та Івано-Франківську. 1 вересня 1965 р. його заарештували працівниками КДБ в Івано-Франківську; 20 січня 1966 р. п. Валентина засудили Волинським обласним судом у м. Луцьк за «антирадянську агітацію і пропаганду» до 4-х років позбавлення волі в колоніях суворого режиму. З липня 1966 р. до липня 1967 р. перебував в ув’язненні у мордовських виправно-трудових колоніях.

1 вересня 1969 р. він звільнився з ув’язнення, повернувся до Франківська та відновив дисидентську діяльність. Але 1 червня 1970 р. його вдруге заарештували. 18 листопада 1970 р. його засудив Івано-Франківський обласний суд під час закритого процесу до 9 років позбавлення волі і 5 років заслання. Судова розправа над В. Морозом викликала масштабну кампанію на його захист серед українських дисидентів, організатором якої був В. Чорновіл.

У 1971–76 рр. перебував у тюрмі м. Владимир. Від 1 липня до 22 листопада 1974 р. провів 145-денне голодування протесту, яке викликало значний міжнародний резонанс та активізацію кампанії на захист В. Мороза у Канаді, США, країнах Західної Європи і Латинської Америки. 27 квітня 1979 р. його обміняли на двох радянських шпигунів, засуджених у США, та депортували до м. Нью-Йорк. У 1992 р. повернувся до України та оселився у Львові. Там займався активною науковою роботою в галузі історії України.

Помер у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Читайте також: У Калуші 9 гуртожитків залишаться без світла

Категорії
Життя
Новини
Loading...