Менше тижня залишається до одного із головних християнських свят – Великодня, незмінним атрибутом якого є паска. Раніше її випікала чи не кожна господиня.
Любов Сулятицька з Косівщини дотепер щороку випікає традиційні карпатські великодні паски, пише “Суспільне Карпати”.
Любов Сулятицька з Яблунова 13 років готує паску за рецептом своєї мами, яка була за професією кухарем. У тісто додає такі інгредієнти: “З 30-ти жовтків ця паска складається. 300 грамів дріжджів, тобто 3 пачечки маленькі, пів кілограма масла, пів кілограма цукру, одна чайна ложечка солі, 6 склянок молока і 4 кілограми муки — це приблизно, і один лимон. Ми лимон не даємо тому, що паску використовуємо, як правило, до всіх м’ясних страв”.
Проте головними складовими вдалої паски Любов називає гарний настрій та світлі думки. Саме з ними, каже, здоба виходить смачнішою.
Починає жінка приготування з просіювання муки, потім на плиті підігріває молоко та масло. До теплого молока додає цукор, дріжджі і розмішує до того часу, поки не розчиняться. Згодом до суміші додає збиті яєчні жовтки та підігріте масло і починає місити тісто.
Тісто, розповідає господиня, не повинно довго викисати перед випіканням. Його після замісу Любов одразу викладає у спеціальні форми, стінки яких попередньо змащує.
Потім оздоблює, наносячи на виріб різноманітний декор, – пліт, листочки, квіти.
“Людина хотіла свою господарку, своє село, свою місцевість, Україну нашу охороняти від чогось злого. Так? Я думаю, що навіть оці такі плотики це символізують. Тобто, ми від чогось злого себе охороняємо. Квіточка, мабуть, те, шо весна в пасці”, — розповідає Любов Сулятицька.
Після смерті матері, каже жінка, випікати святковий хліб вона не хотіла, проте син вмовив відновити цю традицію та обов’язково пекти її у печі. Останню заздалегідь підготовлює господар будинку. В ній навіть спеціально розкладають дрова – так, аби вогонь рівномірно нагрів усю цеглу зсередини.
“Дрова ми складаємо таким шахматним порядком – трісочки на низ, грубші дрова (ред. — наверх). Дрова мають бути сухі. Як правило, букові або з дуба, бо смерека дає коптиво. Палими ми до тих пір, поки горловина саме не буде білого кольору”, — розповідає Любов Сулятицька.
Починають палити у печі одразу ж після того, як замісять тісто. Жінка перевіряє її на готовність до випікання за допомогою кукурудзяної муки, яку кидає на низ. Якщо вона не горить, то значить можна класти паску, яка до цього підкисала чи підходила біля неї.
Читайте також: Матері в молитві на Рожнятівщині розважали над Хресною дорогою
