Розпочну коротко і доступно: повертаються 90-ті. В довгому і терплячому очікуванні український народ споглядав на те, як Уряд і Нацбанк методом повної бездіяльності і зволікань штовхали країну в прірву.
Наш народ мужній і сильний, правда шкода, що вже вкотре зраджений. Ми з повним розумінням поставились до того, що в країні війна і за для спільної мети ми всі мали стояти впевнено і непохитно. І це й крок був би виправданий, але не при такій владі і керівництві. Не будемо сьогодні закликати Президента до відставки Прем’єр міністра, бо таким кроком ситуацію вже не врятуєш. А от ввести «поняття найвищої міри покарання», як запобіжний захід для чиновника високого рангу, який повністю розвалив країну – думаю не було б лишнім.
Дай Бог, щоб я помилився, але складається враження, що в цій країні ніхто не має жодного уявлення, як боротися з девальвацією гривні, щоб повністю не завалити всю систему економіки. Вже «від учора» весь імпорт було поставлено на коліна, в результаті чого ми отримали зростання цін на 200 або й 300%. Можливо такий крок був би виправданий за наявності власного великого сегменту національного виробника, але і тут халепа: національне виробництво забезпечує свою життєдіяльність за рахунок імпортної сировини і здебільшого становить значно менший сегмент ринку, ніж сегмент товарів імпортного виробництва. В народі кажуть, що: «не буває лиха без добра», але й тут горе допомогло. Девальвація гривні і водночас синхронне подорожчання пального поставило в залежність від інфляції, як національного, так і іноземного виробника.
Ви запитаєте, а чи щось можливо зробити в даній ситуації? Опираючись на власний досвід, думаю, що на нас чекає два шляхи розвитку: перший – це ввімкнення гривневого станка, в результаті чого ми отримаємо мільйонні зарплати і мільярдні ціни на цінниках у магазинах, а другий – це повний колапс економіки, який призведе до повної зупинки товарно-грошових відносин. Не хочу нагнітати ситуацію, але чи в одному, чи в іншому випадку ймовірність соціальних вибухів є надто високою.
Простою мовою в країні наступив повний дефолт, але наш Уряд про це в жодному разі не заговорить. Ну хіба що, як мінімум, до 3 березня допоки МВФ не видасть довгоочікуваний кредит. А вже після отримання тих грошей, скоріш за все, дефолт теж не оголосять, оскільки за всі борги будемо платити ми. Ось і весь хитрий задум нашої влади. Дуже прикро, що країну роздирає війна. Впевнений, що за будь-яких інших умов і Прем’єра, і голову Нацбанку варто було б також відправити в Ростов на Дону. Найбільше дивує в цій всій пікантній ситуації позиція або скоріш її відсутність з боку Президента. Ще три місяці тому ринок валют треба було брати під чітке керування. Зауважте, попри безкінечність розмов про боротьбу з валютними зловживаннями в Україні не закрили жодного обмінного пункту. Вибачте за грубість, але треба бути повним дебітом для того, щоб вводити обмеження на продаж валюти і при цьому дивуватися, а чому ж виникає паніка і ажіотаж довкола масової купівлі долара, чи євро. Складається враження, що все це робиться навмисно. Бо такі неграмотні фінансові помилки не здатні навіть робити учні старших і випускних класів.
Повторюсь, по даному питанню, але скажіть будь ласка, невже ігнорування питань доларових кредитів не могло б спричинити бунту на ринку іноземних валют?! Невже хтось може уявити собі іншу реакцію людини, коли її кажуть, що курс ми стримувати не будемо, а от житло заберемо. Цілком логічно, що така людина «правдами не правдами» з останніх сил буде з усіх засік вишкрібати ту валюту, щоб завтра не опинитись на дворі. Це все жахіття панове. Попри всі труднощі, але «чорний день» ще не наступив. Хочеться вірити і сподіватись, що ситуацію ще можливо втримати під контролем, оскільки в іншому випадку є великі сумніви з приводу того, чи зможе встояти на ногах наша країна.
Сьогодні владі і Президенту необхідно докласти всіх зусиль для того, щоб стабілізувати ситуацію на ринку.
Необхідно повністю ліквідувати чорний валютний ринок. Встановити єдиний офіційний державний курс валют, відпустити у вільний продаж через банківську систему євро та долар.,
розпочати діалог з імпортерами для того, щоб ліквідувати всі перешкоди, які ведуть до зростання ціни., взяти під повний контроль ринок ціноутворення в країні., захистити споживача створивши «зелений коридор» для соціальних продуктів.,
створити пільги для стратегічно важливих галузей виробництва і зокрема продуктів харчування.,
ввести кримінальну відповідальність за порушення установлених умов, зупинити і привести у відповідність з ринком процес ціноутворення комунальних послуг.,
з метою уникнення зубожіння населення вивести реальний відсоток інфляції і привести у відповідність з ринковими умовами індексацію доходів населення.,
надати державні гарантії власникам доларових кредитів., негайно зупинити злочинне рефінансування банків і виведення грошей у авшор.
Ось це ті мізерні кроки, які на мою думку, можуть вже врятувати нашу країну і економіку. І повірте громадо, війна тут ні до чого. Це просто безграмотне і халатне керівництво.
Микола Кучернюк
