Пітик Олена – кандидат медичних наук, дитячий і дорослий психіатр. Нагадаємо, що ми розглядаємо синдром гіперактивності і дефіциту уваги у його конкретних проявах і симптомах.
Окрім дефіциту уваги, виділяють також такі симптоми РГДУ як: порушення рухової активності (гіперактивність) та порушення вольового контролю над мисленням, поведінкою і потягами (імпульсивність). Їх ми розглядатимемо у подальших статтях з Оленою Пітик.
А зараз пропонуємо вашій увазі ґрунтовний аналіз дефіциту уваги (легкість відволікання та нездатність утримувати зосередженість) здійснений Оленою Пітик. Зокрема, лікар зазначає, що визначальним симптомом РГДУ вважається саме дефіцит уваги (неуважність). Сказати, що дитина неуважна, недостатньо, оскільки існують різні характеристики функції уваги, асоційовані з різними патологічними процесами: обсяг, вибірковість, легкість відволікання та пильність (здатність сконцентрувати увагу та утримувати зосередженість).
Обсяг уваги – кількість інформації, яку дитина може запам’ятати та усвідомити за короткий проміжок часу, наприклад вивчити вірш чи запам’ятати номер телефону. У дітей з РГДУ не має браку обсягу уваги. Вони можуть запам’ятати та відтворити стільки ж інформації, скільки й інші діти.
Вибірковість уваги – функція уваги, яка забезпечує спроможність дитини зосереджуватися на необхідних стимул-реакціях і не відволікатися на сторонні подразники. «Легкість відволікання» – загальний термін для позначення дефіциту вибіркової уваги. Прикладом порушення вибіркової уваги при РГДУ є ситуація, коли дитина легко відволікаєтеся на голоси в сусідній кімнаті, на подразники за вікном під час підготовки до тестуючої вправи. З функцією вибірковості уваги тісно пов’язана її усталеність,або пильність – здатність утримувати зосередженість протягом певного часу всупереч втомі.
Порушення уваги при РГДУ прийнято поділяти на дві категорії: асоційовані з дефіцитом вибіркової уваги (легкість відволікання) та зумовлені нездатністю утримувати зосередженість (не пильністю).
Ключовим порушенням уваги при РГДУ є порушення її пильності (здатності сконцентрувати увагу та утримувати зосередженість). Ніхто з дітей не любить займатися не цікавими для них вправами, проте вони можуть це робити, якщо треба. Діти з РГДУ не можуть тривалий час виконувати таке завдання, навіть якщо добре мотивовані на успішну діяльність.
При оцінці усталеності уваги окремо оцінюється наявність поведінки, спрямованої на уникнення завдань, які вимагають тривалого зосередження. При цьому важливо диференціювати: «не хоче» чи «не може» дитина виконувати завдання тесту. Це дозволяє виключити опозиційну поведінку. При оцінюванні потрібно спиратися на завдання, які подобаються дитині, але вимагають від неї зосередженості.
Також Олена Пітик розповідає, що діагностичні критерії неуважності (G1) вМКХ-10 вимагаютьнаявності у дитинипринаймні 6 з перелічених симптомів, які спостерігаються щонайменше протягом 6 місяців і виражені настільки, що зумовлюють виражену дезадаптацію дитини чи не узгоджуються із загальним рівнем її розвитку:
1) часто виявляє неспроможність сконцентрувати увагу на деталях, не звертає належної уваги на правила, робить численні помилки, беззаперечно зумовлені недбалістю під час виконання шкільних завдань, у щоденній праці або при іншій діяльності;
2) часто виявляє неспроможність утримувати увагу під час виконання шкільних завдань або при ігровій діяльності;
3) часто буває помітним, що дитина не слухає того, що їй говорять, не чує висловленого на її адресу;
4) часто не дотримується наданих інструкцій або не виконує до кінця шкільні завдання, повсякденні справи, інші обов’язки (але не через опозиційну поведінку чи нездатність зрозуміти вказівку);
5) часто демонструє недостатню здатність до раціональної організації виконання завдань та іншої діяльності;
6) часто демонструє поведінку уникнення чи відразу до діяльності, яка вимагає постійного розумового напруження (наприклад, неохоче береться за виконання домашніх завдань з окремих шкільних дисциплін);
7) часто губить речі, необхідні для виконання певних завдань чи іншої діяльності (шкільне приладдя, олівці, книжки, іграшки, одяг);
8) як правило, легко відволікається на зовнішні подразники;
9) часто демонструє прояви забудькуватості під час повсякденної діяльності.
