44% українців переконані, що загроза повномасштабного вторгнення Росії є реальною

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що українці мають протистояти нагнітанню страху загрози війни з боку Росії. Про це він наголосив у «Суботньому...

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що українці мають протистояти нагнітанню страху загрози війни з боку Росії. Про це він наголосив у «Суботньому інтерв’ю», йдеться на сайті Радіо Свобода.

Він також закликав співвітчизників не впадати у паніку, оскільки це грає на руку Кремля. Чи присутні панічні настрої в українському суспільстві? Який градус негативних емоцій серед людей, і наскільки адекватними в цій ситуації є висловлювання і дії влади? Це з’ясовували в експертів журналісти Радіо Свобода.

Які настрої домінують?

Згідно з даними опитування дослідницької компаній Gradus Research за 19 січня 2022 року:

44% українців переконані, що загроза повномасштабного вторгнення Росії є реальною, 53% респондентів вважають, що влада докладає недостатньо зусиль для попередження цього.
У грудні минулого року кількість занепокоєних українців була майже вдвічі меншою – 26%.

Проте, на думку соціальних психологів, про паніку в українському суспільстві говорити не доводиться, оскільки відсутні маркери панічних настроїв, що відображається у поведінці людей:

  • люди масово не скуповують продукти;
  • відсутній явний дефіцит продуктів тривалого зберігання чи товарів стратегічного призначення;
  • немає черг на автозаправках, пального вдосталь і воно є у вільному доступі;
  • люди спокійно займаються повсякденними справами

За словами віце-президентки Асоціації політичних психологів Світлани Чуніхіної, якщо люди кардинально не змінюють свою щоденну поведінку і продовжують жити у звичній рутині, це свідчить про їхній біль-менш стабільний емоційний стан.

«Дослідження скоріше за все зафіксували б певні зміни в емоційних станах різних людей, збільшення тривожних настроїв або агресії. Закономірно, що напруження в інформаційному просторі у зв’язку із загостренням військової ситуації залишає слід. 

І байдужість як форма заперечення загрози, і глузування як певний спосіб опанувати тривогу – всі ці реакції є закономірними», – зауважила психологиня у коментарі Радіо Свобода.

Коли сильніші негативні емоції: у 2014 чи нині?

Наразі можна говорити про певну стабілізацію негативних настроїв серед українців, принаймні їхніх градус суттєво нижчий, ніж був у 2014 році, в період окупації Криму і Донбасу, сказав соціальний та політичний психолог Вадим Васютинський.

«Люди переважно реагують мляво. Тоді на фоні неочікуваності, раптовості емоції зашкалювали. Гостро виникла потреба психологічної перебудови у частині соціуму. Тоді було більше паніки і намагань чимось зарадити. 

Наразі немає активного джерела інформації для більшості громадян. А ті, хто вже давно визначився з медійним джерелом, такі люди є найбільш емоційно стабільними», – вважає він.

Більшість українців вже готові визнати, що стосунки з Росією не є братніми лише тому, що люди звикли так вважати і сприймати цю країну «найбільшим другом України», додає Світлана Чуніхіна.

Частині суспільства довелося визнати реальність конфлікту, якій існує між країнами і який має в основі не лише суб’єктивні причини.

«Я не впевнена, що це визнання стало уроком. В ідеалі ця ситуація мала б навчити нас брати більше відповідальності за своє життя – і в громадянському сенсі, і в психологічному. А також зустрічати загрозу згуртовано і солідарно, більше довіряти тим, хто живе поруч», – наголосила Світлана Чуніхіна.

Читайте також: В Івано-Франківську провели акцію по знищенню наркотичної реклами. ФОТО

Категорії
Життя
Новини
Loading...