У Франківську вшанували пам’ять двадцяти семи українських патріотів, що були розстріляні гестапівцями 17 листопада 1943 р.
Сьогодні у Франківську зібралася громадськість, щоб схилитии голови та віддати шану українським патріотам, яких показово знищили у часи поневолення України. Вшанувати пам’ять загиблих прийшли представники громадських організацій, учні та студенти, міська влада.
Убиті гестапівцями українці були представниками високоосвіченої інтелігенції, кращим цвітом нації.
Йшов 1943 рік. Тоді в Галичині вже встигла вкоренитися німецька влада. В Станіславові працювала українська гімназія, торговельна школа, інтенсивно діяв театр. Наприкінці жовтня стало відомо про прем’єру в скорому часі нової оперети Я. Барнича «Шаріка».
Зал театру був заповнений вщерть. Під час другої дії раптом почувся якийсь тупі і рух. З обох боків партеру швидко з автоматами в руках один за одним на сцену почали заходити німці на чолі з комендантом Брандом. Ніхто не розумів, що відбувається. Всім чоловікам наказали зійти до партеру у його правий бік. Жінок та дітей відпустили.
В театрі розпочали обшук. Усіх людей німці перевіряли — кого в залі, а кого викликали на сцену. Хто був у вишитій сорочці або мав у кишені якусь металеву річ, того негайно відправляли машинами в гестапо. Чоловіків, арештованих на сцені, відводили до окремого приміщення, по п’ять осіб сковували ланцюгами і критими вантажними машинами відвезли до в’язниці на вул. Білінського (тепер Сахарова). Того вечора було заарештовано понад 140 осіб.
Арештованих було доставлено в станіславівську тюрму для допитів і катувань, а в середу 17 листопада в’язнів перевезли до театру, де о 9 год. ранку гестапівці розпочали показове судилище.
До розстрілу було засуджено 27 патріотів. На тротуарі біля божниці (синагоги) було знято гранітні плити і вкопано 10 соснових стовпів, команда з 20 гестапівців була готова до розстрілу в’язнів. З малих дверей театру виводили попід руки смертників — українських патріотів.
Гестапівці прив’язували їх колючим дротом до стовпів. За наказом з балкону «Файєр!» 20 гестапівців вистрелили, команда повторювалась ще і ще. Тих, хто ще залишався живим, есесівці добивали з пістолета. Мертвих відв’язували й вивозили вантажною машиною, виводили і прив’язували другий десяток, а пізніше, за третім разом, — сімох чоловіків. Кров на тротуарі посипали піском і змили водою з пожежної машини. Понівечені тіла вивезли за околицю міста.
Зараз на місці рострілу патріотів стоїть скульптура, яка символізує боротьбу українців за гідність, волю та незалежність. Сьогодні свящеинки різних конфесій відправили панахиду біля пам’ятника Страченим, а також освятили монумент.
