Калуський мандрівник Саша Тутов підкорив чергову вершину — цього разу французький Монблан.
Олександр Тутов — мандрівник з Калуша,що перетнув безліч кордонів, побував у понад 40 країнах світу та зібрав чималу колекцію слонів.
Олександр Тутов відомий за публікацією «Казбек, дякую тобі за гостинність, прийняв нас на вищий кляс», інформують “ВІКНА”.
Минулого року калушанин підкорив Ельбрус та Казбек, цього літа — побував на Монблані.
Олександр Тутов ще обіцяє розказати про сходженнями, а своїми враженнями поділилася учасниця експедиції Олеся Божицька:
“Ми забили бус рюкзаками і поїхали. Спали на траві в Німеччині, снідали в Австрії, блукали у Швейцарії, — нарешті, бонджорно Італія”.
Шлях до притулку Гонелла виявився складнішим, ніж уявляли:
“Коли ми дійшли до прямовисної скелі з перилами, вже було близько 10 вечора і суцільна темнота. Що там внизу? — кожен сам собі намалював маршрути падіння і льоту. Втома нагнітала ще більше. Набирали ми ті 200 метрів 4 години! Дівчата панічно боялись кожного руху, але завдяки моральній підтримці групи, долали себе. Притулок підступно світився з-за каміння, а все ніяк не наближався. О 1-й ночі ми видерлись наверх, розкинули намет на квадратику біля вертолітного майданчика, випили чаю і задрімали. Ніч була ясна і тепла. Вранці привітний адмін розбудив нас і попросив прибрати намет. Ми хутко почали збори, окупували туалет, і коли вертоліт-сміттєвоз виробляв круті піке, ми вже у зв’язці крокували на льодовик”.
За кілька днів плюсової температури льодовик відкрив не те щоб всі свої тріщини, а цілі льодові кімнати:
“Було моторошно і велично. Прогноз обіцяв скорий шторм, отже часу на акліматизацію у нас немає. Під вечір ми стали табором на 3800 м., звуки грому і блискавки супроводжували наш “сон”. Минуло 4 години і ми пішли штурмувати Монблан. Знову крутий схил, перила, паніка. Я лізу перша, щоб організувати іншим страховку. Далі нічний гребінь, по обидва боки прірва — весело”, – згадує Божицька.
Погода і страшенна втома затримали учасників сходження на льодовик ще на одну ніч:
“А він же кожного дня трансформувався — могли обпасти снігові мости! Ми підірвались о 4 ранку. Льодовик трохи змінився: стежка стала ледь помітною, мости “схудли”, безпечні проходи засипало градом. 3 години долали тріщини до притулку. Після такого льодовика, спуск нічними скелями здався нам дрібницею. Експедиція офіційно завершилась. Ми відчували щастя та подив”, – резюмувала Олеся Божицька.
Читайте також: Дешево й корисно: коломийська журналістка схудла на 15 кілограмів
