1 січня в Івано-Франківську відзначать 111-річницю з дня народження одного з найвідоміших українських діячів, головного ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху XX століття та голови проводу Організації українських націоналістів Степана Бандери.
1 січня о 13.30 проведуть пішу ходу за маршрутом: Вічевий майдан – вул. Незалежності – вул. Степана Бандери – Європейська площа. Під час ходи рух транспорту перекриють, пише “Місто”.
о 14.00 год. на Європейській площі відбудеться віче.
Від Франківська в Старий Угринів планує приїхати делегація.
У місті вивісять синьо-жовті та червоно-чорні прапори.
Довідково.
Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в с. Старий Угринів, нині Калуського району.
Його батько, Андрій Михайлович Бандера, був греко-католицьким священиком і походив з родини стрийських міщан-хліборобів Михайла і Розалії Бандер.
У травні 1919 року під час наступу польських військ Степан (разом з усією родиною військового капелана УГА Андрія Бандери) був евакуйований до подільського містечка Ягольниці, де родина перебувала до вересня (батько у липні відступив разом з Галицькою Армією за Збруч). Дорогою до Ягільниці кілька днів родина о. Андрія проживала у домі родини Гафтковичів у м. Бучач.
У вересні або жовтні 1919 року Степан Бандера вступив до української гімназії в Стрию, де вчився до 1927 року. У третьому класі (від 1922 р.) він став учасником Пласту; у Стрию був у 5-му пластовому курені імені князя Ярослава Осмомисла, а після закінчення гімназії — в 2-му курені старших пластунів «Загін Червона Калина».
У студентські роки брав активну участь в організованому українському національному житті.
У 1932–1933 рр. виконував функцію заступника крайового провідника, а в середині 1933 р. був призначений крайовим провідником ОУН і крайового коменданта УВО на ЗУЗ. У липні 1932 р. Бандера з кількома іншими делегатами від КЕ ОУН на ЗУЗ брав участь у Конференції ОУН у Празі (так звана Віденська Конференція, яка була найважливішим збором ОУН після установчого конгресу). У 1933 р. брав участь у конференціях у Берліні й Гданську.
14 червня 1934 року, за день до вбивства Броніслава Перацького Бандеру заарештувала, а потім ув’язнила польська поліція і він перебував під слідством у в’язницях Львова, Кракова й Варшави до кінця 1935 року. З 18 листопада 1935 до 13 січня 1936 проходив Варшавський процес, на якому Бандера, разом з 11 іншими обвинуваченими, був суджений за належність до ОУН та за організацію вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького.
15 жовтня 1959 року в під’їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (Kreittmayrstraße), в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.
Читайте також: Муніципали припинили бійку в залі очікування франківського вокзалу. ФОТО
